Волшебная лампа Новогоднее представление для младших школьников
Новогоднее представление для младших школьников
Действующие лица: Василиса Прекрасная Иванушка Аладдин Джинн Бармалей Змей 1-й бандит 2-й бандит Снегурочка Дед Мороз Скоморохи-затейники — любое количество.
До начала праздника в фойе уже звучит музыка. При входе в зал, где стоит елка, детей встречают скоморохи, загадывают детям загадку, затем прикалывают новогоднюю эмблему — снежинку, веточку ели, изображение какой-либо игрушки с номером и т. д. Другие скоморохи зазывают в зал к елке своими традиционными объявлениями (эти объявления могут идти в записи). Можно организовать в фойе на 2—3 площадках несложные игры.
Скоморохи-зазывалы могут использовать такие тексты. Заходи, народ, сюда И слева, и справа. Мы встречаем Новый год Шуткой и забавой!
Проходите поскорей, Не толпитесь у дверей! Спеши скорее, детвора, Ждет тебя на нашей елке Интересная игра!
Для больших и маленьких Мы найдем затеи, Возле нашей елочки Всех развлечь сумеем!
Если было грустно вам — Развеять грусть поможем вам! С Новым годом, с добрым днем, С елкой новогодней! Праздник наш мы проведем Весело сегодня!
Всех без исключения Приглашаем на наше веселье! Проходите в зал скорее, Вместе будет веселее!
Здравствуй, праздник новогодний! Здравствуй, елка наша! Мы вокруг тебя сегодня И споем, и спляшем!
Добро пожаловать, дорогие гости, На праздник новогодний Милости просим!
Эй, мальчишки, эй, девчонки, Собирайтесь-ка у елки! Чтоб звенели песни звонко, Чтобы праздник нам начать, Надо танец станцевать.
Приглашают детей к елке, образуют хороводы. Танец "Летка-енька".
1-й скоморох. Мы танцем веселым Наш праздник открыли. 2-й скоморох. А что же гостей Пригласить мы забыли — Из сказок из разных На елку гостей, Чтоб стало всем детям Еще веселей? 3-й скоморох. Без сказок прожить Мы не можем и дня. Вы любите сказки? Признайтесь, друзья! 4-й скоморох. А вот сейчас мы проверим, Много ли вы читаете, Хорошо ли сказки знаете.
Проводится игра "Аукцион сказок".
5-й скоморох. В мире много сказок Добрых и смешных, И прожить на свете Нам нельзя без них!
Звучат позывные "Приглашение в сказку", С разных сторон к елке выходят Василиса, Иванушка и Аладдин. У Аладдина в руках лампа.
Аладдин. Здравствуйте, ребята! Прибыл к вам я не один, Мое имя- … Ребята. Аладдин. Аладдин. Правильно! Значит, узнали? А это мои друзья. Василиса. Василисою Премудрой Все зовут меня не зря. Всем, кто попал в беду, Всегда на помощь я приду. Ребята, назовите сказки, в которых вы встречались со мной.
Ответ: "Василиса Прекрасная", "Кощей Бессмертный" и др.
Иванушка. В русских сказках очень часто Вы встречались все со мной. Не всегда бывал я умным, Но веселый я, не злой. Шел туда, куда не знал я, Приносил, не знаю что. И с Кощеем я сражался, Делал всюду всем добро. Я не грозный великан, Все зовут меня... Ребята. Иван. Василиса. А попросту — Иванушка. Аладдин. Немало праздников у нас Но самый яркий — елка! Василиса. В игру простую сейчас мы сыграем.
Игра-счет "Не ошибись" Дети вслух считают, но вместо чисел, содержащих в своем составе 3, хлопают три раза.
Аладдин. Молодцы! Значит, не зря нам говорили, что эти дети — самые умные на свете! Это верно? Ребята. Да! Василиса. Теперь мы видим, что вы еще и самые скромные. Сами себя хвалите. Аладдин. Все готово к новогоднему празднику? Иванушка. Все. У всех нарядные костюмы. Василиса. У всех хорошее настроение. Аладдин. А вот мы сейчас проверим! На месте просим не стоять, А с нами танец танцевать!
Все приглашаются на танец "Полька-считалка".
Аладдин. Вот теперь вижу, что все блестят, как снежинки. Вот только лампа моя не чищена. Придется немного потереть.
Джинн (поет). Я джинн из сказки старой, И это не секрет: Я в лампочке недаром Живу пять тысяч лет. И так уже, наверно, Начертано судьбой: Кто лампы той хозяин, Тот повелитель мой. Припев: Я самый, самый скромный джинн, Ношу чалму и тапочки. Мне б только шефу услужить, Все прочее — до лампочки!
Бегут, бегут столетья, Бежит за часом час. Но главное, поверьте, Во все века — приказ. И так уже, наверно, Начертано судьбой: Не выполнишь приказа — И голова долой.
Джинн. Слушаю и повинуюсь! Аладдин. Ты кто? Джинн. Не узнал? От меня еще джинсы пошли. Я джинн. Раб вот этой лампы. Готов выполнить любое твое желание! Аладдин. Вот это да! А я и забыл, что лампа волшебная. Хотел сдать ее в металлолом. Ребята, что попросим у джинна?
Зрители кричат, кто что вздумает.
Иванушка. Давайте попросим сказку. Василиса. И обязательно волшебную. Джинн. Слушаю и повинуюсь (хлопает в ладоши). Чтобы в сказку нам попасть, Танец надо станцевать!
Танец "Буги-вуги". Во время танца из зала исчезают Аладдин, Василиса, Иванушка, джинн. Неожиданно танец прерывается. С криком и свистом врываются Бармалей и его компания.
Бармалей и его компания (поют). Мы не учились в школе, Не пели у костра. Резвимся мы на воле С утра и до утра. Буяним повсеместно И скажем, без затей, Мы всех не любим с детства, Особенно детей! Припев: Ах, мы такие, ах, мы сякие, Мы всех страшней и злей. Ах, мы лихие, ах, мы плохие, Как наш великий Бармалей. Как наш великий, как наш мудрейший, Как наш кошмарный Бармалей!
Мы ненавидим дружбу И каждому грозим. И никогда оружье Свое не сократим. Мы никого не любим, И мы на все плюем. Любого мы погубим, Любого обберем! Припев.
Бармалей. Всем слушать сюда! Волшебная лампа у Аладдина! С ее помощью он может натворить массу добрых дел! 1-й бандит. Какой ужас! 2-й бандит. Кошмар! Змей. Мы этого не перенесем! Бармалей. Слушай приказ: Аладдина догнать! Все. Догнать! Бармалей. Лампу отнять! Все. Отнять! Бармалей. И тогда сбудется наша мечта! Все. Ура! Ура! Бармалей. Самая заветная. Все (восторженно). Заветная! Бармалей. Самая коварная! Все. Коварная! Бармалей. Самая страшная! Все. Страшная! Бармалей. Мы запугаем всех! Все. Всех! Змей. И детей? Бармалей. Детей в первую очередь! Все (восторженно). О, какой ты великий! О, какой ты мудрейший! О, какой ты кошмарный! (Отрывок для ознакомления)
Сценарий на День учителя 1-й ведущий. Внимание! Внимание! В эфире школьный телевизионный канал STV-минус.
Открывается занавес. На сцене стол, на который прикреплена деревянная рамка, имитирующая телевизионный экран. В студию входят два диктора: девушка и юноша.
1-й диктор.
Говорит и показывает STV-минус. Сегодня в выпуске…
Новости. На нашу горячую линию поступила следующая информация: «В программу обучения в новом тысячелетии будут внесены дополнительные предметы: — химия органически неперевариваемая; — физика мягкого тела; — история в анекдотах; — английский с сурдопереводом; — будущему брокеру — алгебра на пальцах».
2-й диктор.
Все эти предметы будут включены в промежуточную и итоговую аттестацию половой зрелости.
1-й диктор.
А сейчас — послушайте рекламные объявления. Марийский целлюлозно-бумажный комбинат приступил к массовому выпуску новой продукции — сок березовый с мякотью.
2-й диктор.
Мэрия города Калининграда ввела в календарь празднование Дня заграничника, а в Звездном городке на этой неделе жители радостно отметили День военно-воздушного поцелуя.
1-й диктор.
На этот час наши новости исчерпаны, ждите следующих. Открываем первую страничку передачи «Школьный городок».
2-й диктор.
Слово — заслуженной учительнице русского языка Грамматине Глаголевне Ошибкиной.
Учительница.
Дорогие друзья! Я учительница с большим педагогическим стажем. Проверяя сочинения моих питомцев, часто нахожу в текстах странности, некоторые двусмысленности, от которых у меня волосы встают дыбом, простите, портится прическа. А от иных высказываний мне просто становится не по себе, я очень смущаюсь и краснею. И все же, несмотря на эти морально-психологические неудобства, я согласилась выступить на канале STV-минус, зачитать эти выражения, чтобы остеречь вас, дорогие старшеклассники, от таких неприличных, на мой взгляд, ошибок. Итак, слушайте:
— И идут романтики далеко-далеко, туда, где «белеет парус одинокий», где не тронута флора и фауна. — Давыдов с Лушкой проводит вечера в степи. И степь волнуется — не то делает председатель. — Татьяна Ларина росла на ложе природы. — Он не мог сделать Веру счастливой, потому что светское общество сделало его бессильным. — Павлов — академик, долго-долго делал рефлекс и вдруг неожиданно зажег свет и у него потекла слюна. — После отъезда Онегина Татьяна часто приходила в кабинет и постепенно превращалась из девушки в женщину. — Ольга гуляла с Ленским, но у них ничего не вышло. — Татьяна очень любила природу и часто выходила на двор. — Татьяна копила, копила и вылила все на Онегина. — Пушкин, как и Грибоедов, показал женщину в более расширенном виде. — Фамусов разбирал людей не по внутренностям, а по наружностям. — Татьяна ехала в карете с поднятым задом. — На поле боя слышались стоны и крики мертвецов. — Бедная Лиза рвала цветы и кормила свою мать. — Собака визжала нечеловеческим голосом. — Гоголь страдал двойственностью, которая заключалась в том, что он одной ногой стоял в прошлом, а другой — приветствовал будущее. — Отелло рассвирепело и убило Дездемону. — Анна Каренина бросилась под поезд, и он долго влачил ее жалкое существование. На этом разрешите с вами проститься, благодарю за внимание и надеюсь, вы не будете допускать таких ошибок в своих сочинениях.
1-й диктор.
Прежде чем перейти к следующей страничке нашего «Школьного городка», прослушайте рекламу.
2-й диктор.
Клинические исследования показали, что у людей, жующих "Орбит", по крайней мере есть зубы...
1-й диктор.
Ресторан «Прибой» предлагает вам изысканный десерт — «Макароны по-флотски». Блюдо подается в бескозырках.
2-й диктор.
Фирма «Вольта-Нутая» дешево продает микроволны для микроволновой печи.
1-й диктор.
Переходим ко второй страничке нашего «Школьного городка» — уроку «АБВГДейка» для учителей. Слово нашим ученикам из клуба «Розовые перлы».
1-й ученик.
Дорогие наши преподаватели! Разрешите сердечно поздравить вас с вашим же праздником и пожелать здоровья, личного счастья и успехов в нашем обучении и воспитании.
2-й ученик.
Присутствуя на уроках, мы порой не замечаем, как вы нервничаете, переживаете из-за нас строптивых, неугомонных, а, в общем — ваших любимых учеников.
1-й ученик.
За период обучения в школе в нашем клубе «Розовые перлы» были собраны, обобщены некоторые наиболее часто употребляемые вами, дорогие учителя, выражения, которые в литературе называются крылатыми. Послушайте вашу, т. е. нашу, «шуточную» АБВГДейку.
А — Аааа! Попался, опять шпаргалка… Б — Беситься на перемене будете… В — Выйди вон из класса! Г — Где твои родители? Д — Дежурный, опять доска грязная! Е — Если не замолчите, будете писать. Ж — Жвачку себе на нос прилепи… 3 — Здесь вам школа, а не базар… И — Или ты думал, что самый умный? К — Красоту наводить дома будешь. Л — Люди вы или не люди! М — Меня на вас всех уже не хватает… Н — Нос не суй, куда не надо… О — Отойди от окна, ничего там интересного нет, сама не пойму, кто стреляет? П — Просто ужас, когда вы поумнеете? Р — Рисовать формулы не надо, их понимать надо и записывать. С — Совсем не смешно, смеяться на экзаменах будем! Т — «Тройка» для тебя — отличная оценка. У — Улыбку убери с лица. Ф — Факультативы — для вас, а не для меня проводятся. X — Хватит щелкать семечки. Ц — Цирк, а не урок! Ч — Чересчур грамотные, а пишете с ошибками. Ш — Шпокойно, штукатурка только немного посыпалась, а потолок не падает, продолжаем урок. Щ — Щекотать друг друга на уроке — просто неприлично! Э — Это не влезает ни в какие ворота! Ю — Юбка на тебе или только оборка, не пойму? Я — Я не могу одна спокойно смотреть на все эти безобразия, пойду позову директора!
1-й диктор.
На этом мы завершаем в эфире работу нашего независимого гимназического телеканала. Будьте счастливы! Спасибо вам за все! C День Учителя!
Сценарі й свята весни "Весна іде! Красу несе!" (для дошкільнят та школярів молодшого віку) Ведуча.
Йде весна-красна в зеленій хустинці.
Несе весна-красна у хустинці гостинці:
Ягнятам - травицю, гусятам - водицю,
Качатам - ряску, а малятам - ласку.
- Доброго ранку! – травам росистим,
- Доброго ранку!- квітам барвистим,
- Доброго ранку!- сонечку ясному,
Людям усім та усьому прекрасному!
Ведучий.
Старі люди кажуть, що весна починається gісля Стітення. Погода тоді буває дуже різна: коли лютий перемагає - морозить, тріщить, крутить а тільки-но березень набирає сили - тут уже відразу сонце пригріває, з’являються калюжі, дзюрчать струмочки, біжить вода, із сонечком бавиться… І раптом усе знову починає морозцем стягувати. Так іде двобій. Поки зима не відступить.
Весна.
Добрий день, мої любі друзі!
Я- Весна,
Я три місяці в садочку
Зимувала на кілочку
Від морозів і вітрів
Берегла озимий хліб
Ниточки для травки ткала,
Сорочку сонечку зв’язала,
В голубі легкі пушинки
Весняні вдягла хмаринки,
Повернула всіх птахів
Із вирію в рідний дім
Привела я вам три парубки красні,
Три місяці ясні.
Березень.
Трудився лютий до світанку
І заморозив геть струмочок.
А березень підкрався ранком
і схрумав нишком весь льодок.
Мороз і другу ніч старався, -
Припорошив льодок сніжком.
Та знову березень сміявся:
Злизнув усе те язиком.
Зима ще злиться, бідолаха,
А вже ж весна бере своє.
І березень бурульки з даху,
Немов цукерочки, жує!
Квітень.
Я - Квітень, славний квітникар,
Сонечко і рясно
Уквітчав вам календар
першим цвітом - рястом.
Травень.
Я місяць Травень
Іду і весело співаю,
Дощами землю поливаю,
Святковими піснями
І громом іду над полями.
Весна.
Я всім в дарунок тепло принесла
Скрізь засіяла ранні квіти.
І травичку, шовкову, м’яку…
(Діти підбігають до неї, а в цей час заходить зима- дівчинка в білому одязі, на голові шапка, оздоблена ватою, ніби покрита снігом).
Зима.
Ти засіяла квіти?
Не поспішай радіти.
Я їх вкрию снігами…
Весна.
Яка ж ти люта, сестро! Лютий не лютуй, а час твій пройшов. Людям ти добраче набридла холодами та віхолами. Он як потягнулись до мене діти, щоб хоч трішки себе зігріти.
Зима.
Мене теж чекали, щоб після справ відпочити. І дорослі, і діти раділи моїм веселим святам
Пухнастому снігу, свіжому морозу. Малеча ліпила снігових баб, грались у сніжки, катались на санчатах та ковзанах.
Весна.
Так, сестро, це було - та все пройшло. Надоїла ти своїми холодами. Хочеться всім зняти
Теплий одяг і замінити його легким, весняним та за роботу взятись.
Зима.
Яка робота? Я зараз сюди холоду напущу, всюди сніжком притрушу.
(Вибігає із сцени).
Хлопчик.
Нам не хочеться вже зими, що ж робити?
(Звертається до Весни).
Що ж воно тепер буде?
Знов почнуться морози?
Весна.
Не бійтися, любі діти. Ми ще позмагаймось з Зимою, побачимо, хто кого переможе. Діти ви
Мені допоможете?
Діти.
Допоможемо!
Зима.
(Заходить до залу).
Попрацювала так, що аж стомилася! Все стало як в січні!
Весна.
Сестро, ну чому ти йдеш наперекір часу? Звичайно, тобі не хочеться залишати свої володіння,
Але ж треба.
Зима.
Хто сказав, що требе?! Я нікуди звітси не піду, на тебе, Весно, ніхто не чекав…
Весна.
А ти про це спитай у дітей, чекали вони мене чи ні?
Зима.
Спитаю.
(Звертається до дітей).
Друзі, я добре пам’ятаю, як раділи ви мені: пісеньки співали, вірші вивчили, загадки, прислів’я, приказки, колядки… а що ви знаєте про Весну?
Хлопчик.
Все знаємо! Ми готувалися до зустрічі з Весною.
Зима.
Якщо це дійсно так, то мені доведеться покинути ваш край, але якщо ви, хоч на одне запитання не дасте відповіді - я звідси не піду! І вас заморожу! Домовились?
1-й учень.
Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня, Коли пробуджувалася природа.
Зима.
Які назви першого місяця весни ви знаєте?
2-й учень.
Місяць березень має такі назви: березаль, березіль, март, соковик, красовик, капельник…
Зима
Які ви знаєте народні свята березня?
1-й учень
14 березня Явдохи.
2-й учень
22 березня- Сорок святих. В цей день жінки випікали 40 «жайворонків .».
Зима.
А тепер читайте вірші, присв’ячені Весні, а я послухаю. Ви їх мабуть, не знаєте…
(Діти читають вірші про весну).
Учень.
Вусна! Весна! Весна! Радійте діти,
Ховайте швидше саночки.
Немов пташки, летіть із клітки,
З кімнати, з хати, із садка,
І там в садочках сонце, співи,
В траві фіалки зацвіли,
Джмелі і бджілки загули,
І скізь усі уже веселі.
Учень.
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди кожну мить
Говорить Україна!
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою, з колосками
Послухай, як вода шумить,
Дніпро до моря лине.
З тобою всюди кожну мить,
Говорить Україна!
Учень.
І сонечко все дужче гріє
Голубить і сади й поля.
І кожен з нас теплу радіє,
Життям вже повниться земля.
Учень.
Співом солов’їним
Йде до нас весна
Гомоном пташиним
Повниться земля
І яскраве сонце
Землю зігріва
Дні вже стали довші -
Це прийшла весна.
Учень.
Прийшла весна - і золотисті
Упали з неба промінці
І враз прокинувся ліс тісний,
Зраділи білочки, зайці,
Ведмедик, їжачок, лисиця.
Шпаки і солов’ї, й синиці
Щодень ведуть свої пісні,
Уклінно дякують весні.
Учень.
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі
Котиків-воркотиків
Я нарву собі
Котики-воркотики
Всілися рядком
Поїть сонце котиків
Теплим молоком
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики –
Гості весняні
Неглядить на котиків
Лиш вусатий кіт
Мабуть, зна, що котики -
Це вербовий цвіт
Учень
Встала весна,чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.
Зима
Я багато почула,побачила і переконалась, що настав час мені поступитись місцем. Діти прекрасно підготувалась до зустрічі Весни. Молодці! Не згадуйте лихим словом! (Уривок для ознайомлення)
Сценарій "Свято першого дзвоника" ДІЙОВІ ОСОБИ: В е д у ч и й В е д у ч а У ч н і - ч и т ц і с е р е д н і х к л а с і в (шість осіб) Ч и т ц і - п е р ш о к л а с н и к и (шість хлопчиків, п'ять дівчаток) Ч и т ц і – о д и н а д ц я т и к л а с н и к и (дві дівчини, три хлопці) У ч н і, я к і в р у ч а т и м у т ь к в і т и (кількість осіб визначає організатор свята) О д и н а д ц я т и к л а с н и к та п е р ш о к л а с н и ц я, які дадуть перший дзвоник Б а р в і н о к Р о м а ш к а Б у р а т і н о П о п е л ю ш к а Т а н ц ю в а л ь н и й г у р т д і в ч а т Д и р е к т о р ш к о л и; у ч и т е л ь п е р ш о г о к л а с у; п о ч е с н і г о с т і с в я т а (представники райвно, спонсори і т. ін.); П р е д с т а в н и к и б а т ь к і в с ь к о г о к о м і т е т у ш к о л и.
Урочисте дійство відбувається на святково прикрашеному шкільному майданчику. Учні усіх класів, окрім першокласників, шикуються до загальної лінійки. Звучить мелодія «Шкільного вальсу» І. Дунаєвського. Під її супровід на майданчик виходять директор школи, вчителі, почесні гості та ведучі свята. Наперед виходять ведучі.
В е д у ч а Жовтіє листя на тополі. Летять у небі журавлі. Відкриті навстіж двері в школі — Ідуть навчатись школярі!
В е д у ч и й 3 гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Сьогодні учні урочисто Переступають цей поріг!
В е д у ч а. Дорогі учні, батьки, гості, вчителі! Із року в рік ми підтримуємо добру традицію відзначати Перше вересня — початок нового навчального року. Цей день є визначним і радісним святом для кожного з нас. Адже він знаменує початок нових знань, досягнення нових успіхів на шкільній ниві. Для когось цей навчальний рік буде останнім і вирішальним, він прокладе межу між дитинством і дорослим життям. А для когось свято Першого дзвоника буде першим у житті. Із нього розпочнеться цікаве шкільне життя. Перший навчальний рік, перший дзвоник, перший урок, перша вчителька, перша оцінка на шляху до Країни Знань. Отже, сьогодні ми вітаємо і радо приймаємо у нашу велику дружню шкільну родину новачків, наших першокласників. Ласкаво просимо, друзі!
Звучить лагідна музика, на майдан парами виходять першокласники зі своїми класними керівниками. У цей час ведучі оголошують імена керівників перших класів. Наперед виходять у ч н і-ч и т ц і.
1-й у ч е н ь Досвітковою порою Ходить вітер за горою, В сонні очі сонцю студить, До роботи сонце будить: — Уставай! Негоже спати У найперший-перший день! Вже школярики устали, Книжечки до ранців склали, Вже несила їм чекати, Поки дзвоник: Дзень-дзелень!
2-й у ч е н ь Заходьте дружно та сміливо, Маленькі учні, в світлий клас — Життя цікаве та щасливе Розпочинається для вас. Багато треба знати, вміти — Учіться ж добре з перших днів! На радість виростайте, діти, Для вчителів і для батьків.
В е д у ч и й. Дорогі учні, батьки, гості, колеги! Свято Першого дзвоника оголошується відкритим! Право підняти Державний Прапор України надається найкращим учням школи.
Звучить Державний Гімн України. Ведучі запрошують по одному найкращому учню від кожної паралелі наперед, вони підіймають Державний Прапор України.
В е д у ч а. З початком нового 2010-2011 навчального року нас вітає директор школи.
Директор школи виступає з промовою. Після цього учні вручають директору квіти.
В е д у ч и й. Сьогодні наша шкільна родина поповнилась новими друзями. Любі першокласники! Ваша перша вчителька відкриє перед вами двері в школу. Разом із нею ви розпочнете цікаву подорож до Країни Знань, навчитесь долати труднощі у навчанні й підкоряти вершини різних наук. Тож прийміть щире напутнє слово від вашої першої вчительки.
У ч и т е л ь п е р ш о г о к л а с у виступає з промовою. Після цього учні вручають учителю квіти.
В е д у ч а. А тепер настав час познайомитися і нашими першокласниками. Слово надається маленьким школярам.
Наперед виходять ч и т ц і-п е р ш о к л а с н и к и.
1-й п е р ш о к л а с н и к Ми сьогодні прокидались До світанку безліч раз Через те, що так боялись Запізнитися у клас.
1-ш а п е р ш о к л а с н и ц я Заглядає у вікно Вересень-рум'янець. Я не сплю, дивлюсь давно На новенький ранець.
2-й п е р ш о к л а с н и к Пахне ранець букварем З гарними картинками, Вранці ранець ми берем І йдемо стежинками.
2-г а п е р ш о к л а с н и ц я В мами квіти у руці, А у мене — ранець. Кида теплі промінці Вересень-рум'янець. І ведуть стежинки нас В світлий-світлий перший клас.
3-й п е р ш о к л а с н и к Світло радісне навколо, Я іду у перший клас, Зустрічай же радо, школо, Я школярик перший раз.
3-т я п е р ш о к л а с н и ц я Скоро, скоро в перший раз Дзвоник продзвенить для нас, Вчитель зайде в світлий клас, Привітає щиро нас.
4-й п е р ш о к л а с н и к Ми ходили в дитсадок, Мріяли читати І на перший наш урок Швидше завітати.
4-т а п е р ш о к л а с н и ц я Не хвилюйтесь, мамо й тато, Буду знати я багато. Я ж бо вас не підведу, В школу з радістю піду.
5-й п е р ш о к л а с н и к Обіцяю не лінитись, Тільки на «відмінно» вчитись. Рано з сонечком вставати, Щоб у школу не проспати.
5-та першокласниця Вчителька добра, уважна, ласкава. Для нас вона буде, як рідная мама, А школа ця стане, немов отчий дім, Нам добре і весело буде у нім.
В е д у ч а. Учитель! Яке безмежне слово! Як багато в нього вкладено: мудрість, знання, дружня порада, щире слово. Учитель — це людина, яка не лише прищеплює нам любов до науки. Він учить нас думати, мріяти, дружити, бути справедливими і чесними. Він дарує нам крила, на яких ми відлітаємо у доросле життя. Ми вдячні вчителю за усе добро, що сіє він у наших серцях. Тож, дорогі вчителі, на знак подяки за вашу сумлінну і віддану працю прийміть від нас квіти.
Звучить музика, учні вручають квіти вчителям. Наперед виходять у ч н і-ч и т ц і. (Уривок для ознайомлення)
Сценарій "Свято врожаю" ДІЙОВІ ОСОБИ: К о р о л ь В р о ж а й Д в а О г і р к и (оповісники, кожний має сувій паперу) К о л о с о к М о р к в и н а Я б л у к о Г а р б у з К а п у с т а Б у р я к Ц и б у л и н а К а р т о п л и н а
Обладнання та реквізит: магнітофон, фонограми пісень, столи, на які викладають фрукти та овочі, крісло, яблука на всю групу.
Підготовча робота: виготовлення шапочок із зображенням різних овочів і фруктів, корони для Врожаю (може бути схожою на ріг достатку), костюмів (для Врожаю — халат, на який нашито зображення плодів; для Колоска, овочів та фруктів — сорочки або сукні відповідного кольору та з відповідним візерунком).
Приблизний час проведення: 1 год 20 хв.
У святково прибраному приміщенні стоять столи з овочами та фруктами, які принесли до дитячого садка діти. У вазах — хлібні колоски. Лунає заклик, виходить почет короля Врожаю. Це діти і два Огірки. Усі вони стають, утворюючи коридор, і співають пісню, дівчата з колосками танцюють.
1. Осінь барвиста, осінь прекрасна До нас прийшла. Осінь багата, щедра і ясна Плоди принесла. Тож свято врожаю Сьогодні стрічаєм, Співаєм пісні. В нас нині багате І радісне свято — Врожайнії дні.
2. Улітку плекались, в полях підіймались Та зріли в садах. А осінь настала — Докупи зібрала Плоди на столах. Сьогодні Врожаю Ми дім відчиняєм В осінній цей час. Це свято красиве, Смачне і важливе Для кожного з нас.
Під музику на сцену виходить король Врожай. На його голові — корона, на якій зображені фрукти, овочі. Усі аплодують. Він займає крісло в центрі сцени. Діти сідають на стільці, які стоять попід стінкою з одного й другого боку від крісла.
В р о ж а й: Вітаю! (Кланяється на всі боки.) Запрошую вас на свято до свого королівства! Шановні Огірочки, повідомте, як святкувати будемо.
П е р ш и й О г і р о к: Зустрічання-величання.
Д р у г и й О г і р о к: Це в нас щойно відбулося.
П е р ш и й О г і р о к: Про смачне і про повчальне Потім нам розкажуть гості.
Д р у г и й О г і р о к: Далі конкурс апетитний. Поділіться, друзі, з нами, Що ви вмієте робити З фруктами та овочами.
П е р ш и й О г і р о к: Тож потім суд у страві...
Д р у г и й О г і р о к: Вірніше, суд у справі Про борщ: кому ж у ньому Слід бути головному?
П е р ш и й О г і р о к: Така смачна ця страва.
Д р у г и й О г і р о к: Точніш, складна ця справа.
П е р ш и й О г і р о к: А потім — у параді Всі участь можуть взяти.
Д р у г и й О г і р о к: Тож ми початок свята Оголосити раді!
П е р ш и й О г і р о к: Зі святом вас! З Врожаєм!
Музика. Усі сідають на стільці так, щоб центральна частина сцени була вільною.
П е р ш и й О г і р о к: Перший гість із далекого поля — Колосок!
К о л о с о к: Вітаю тебе, Врожаю! У полі я зростав багато днів. Тепер у мене зерен так багато, Бо хлібороб мене до столу вів І працював з любов'ю і завзято.
В р о ж а й (до зали): Що скажете, діти?
П е р ш а д и т и н а (піднімає руку): Неповний стіл, як хліба там бракує. Без хліба страва нам не так смакує. Потрібний, як вода, як ввічливі слова. Недарма кажуть:
Р а з о м (встають і говорять): Хліб — усьому голова!
Д р у г и й О г і р о к: Наступна гостя — яскрава Морквина.
М о р к в и н а: На морквинку подивіться, Не лишайте на полиці. Як зайчатка — хрум та хрум! Отакий морквяний шум!
В р о ж а й: Хто ж зростив її на диво — І смачну таку, й красиву?
Д р у г а д и т и н а (піднімає руку): То все фермери подбали, Працювали не помалу. Не пошкодували сили, Аби морква уродила!
Т р е т я д и т и н а (піднімає руку): Я як їжджу до бабусі, То роботи не боюся — Моркву добре поливаю, Потім радісно збираю.
Морквина вклоняється Врожаєві та дітям, сідає.
П е р ш и й О г і р о к: В гості Яблучко прийшло, Вітаміни принесло.
Я б л у ч к о (роздає яблучка з кошика): Я на дереві зросло, Сонячне в мені тепло. У собі залізо маю, Та зубів вам не зламаю. Я яскраве, кольорове, Щиро зичу вам здоров'я!
В р о ж а й: Як ти виросло таким і духмяним, і смачним? Хто мені це розповість?
І знову піднімають руку діти. (Уривок для ознайомлення)
Добрий день, Країно знань! Сценарій свята першого дзвоника - урочистої шкільної лінійки 1 ВЕДУЧА: Вересень. Сонця промінь, Золотиться осінній лист, Дім наш знову усмішок повен, МИ — його невмирущий зміст. 2 ВЕДУЧА: Вся родина зійшлася до хати: Старшокласники і «першачки». Усміхаються мами і тата: «Стали старшими діточки!»
РАЗОМ: Літо, до побачення! Здрастуй, рідна школо!
1 ВЕДУЧА: Ось і настав він, довгоочікуваний день для всієї дітвори — день зустрічей, день усмішок, день Першого шкільного дзвоника. Стало доброю традицією зустрічати Перше вересня — початок нового навчального рогу — як велике і радісне свято.
2 ВЕДУЧА: Що велике це свято, то велике, бо ж глянь скільки народу зібралося. А радісне яке... Що й в двох словах не передаси. Як згадаю ті недоспані ночі, важкенні контрольні, незрозумілі приклади і задачі, каверзні формули і диктанти, вірші напам'ять, біг з місця, стрибки в довжину, висоту, ширину... Ой! Радію... але я бачу не всіх...
1 ВЕДУЧА: Мені здається, ти переплутала наше свято з телепередачею «Не всі дома». Огляньтеся довкола — у нас всі дома.
2 ВЕДУЧА: А ось і не всі. Я не бачу тут наймолодших і найстарших.
1 ВЕДУЧА: Стривай. Тобі, як завжди, не терпиться. Ти все «поспішаєш поперед батька в пекло». Побачиш, бо вони вже з нетерпінням чекають тієї хвилини, коли позивні музики запросять їх на наше свято. Старшокласники за руку вестимуть у нашу чудову країну знань ще вчорашніх малюків, які сьогодні разом із своїми батьками прийшли «перший раз у перший клас».
2 ВЕДУЧА: Ох, і зацікавила ти мене! Давай уже швидше запрошуй. Мені таки зараз хочеться побачити їх, хто поповнить нашу шкільну сім'ю. Які вони? Мабуть, веселі і життєрадісні, такі собі маленькі Дюймовочки і Котигорошки, зачаровані всім, що бачать довкола, точнісінько, як ми з тобою кілька років тому. Напевне, кожен, хто буде дивитися на них сьогодні, згадає себе, своє Перше вересня.
1 ВЕДУЧА: Злинь же, музико, в небо гучніше! В добру пору лунай, в добрий час! Вище голови! Йдіть веселіше! Ми усі вже чекаємо вас.
(Під мелодію з шкільних воріт виходять учні 1-го класу, за руки їх ведуть старшокласники. Діти проходять повз своїх батьків, ті осипають їх житом та пшеницею, у ці хвилини одна з матерів читає вірш — благословення).
МАТИ: Ви йдете назустріч сонцю й мріям, Вас чекають казки всі дива. Наші сонечка, ви запорука всім надіям, Хай же буде вам дорога ця легка. Ви сьогодні, як промінчики ранкові, Посміхаєтесь, радієте усі. У ваших ручках квіти веселкові, А сердечка, наче вогники ясні. Матінкою вишитий рушник, Хай простелиться, малята, перед вами. І благословення хай звучить, Всіяне пшеницею й житами. Хай з легкої отчої руки, Путь проляже вам у знань країну. Гордо й впевнено крокуйте, малюки, Ви для мам і тат — надійна зміна.
2 ВЕДУЧА: Ось вони — наше майбутнє. Гляньте в їхні очі, бачите, в них світяться сонячні зайчики. Малюки з радістю прийшли до нас, то ж і з радістю і добром зустріньмо їх, нехай цей день вони запам'ятають на все життя.
1 ВЕДУЧА: Школо, рівняйсь! Під Державний прапор України стань струнко! Внести прапор!
(Прапор вносять під козацький марш).
ДИРЕКТОР: Свято Першого дзвоника оголошую відкритим!
(Звучить гімн України).
ВИСТУПИ: ДИРЕКТОР; ЗАВУЧ; СВЯЩЕНИК; УСІ БАЖАЮЧІ.
2 ВЕДУЧА: А тепер слово надається учням школи.
УЧНІ (по черзі): Здрастуй, вересень! Світлий вересень, Руку дай.
Пахне м'ятою, стиглим вересом Рідний край.
Здрастуй, наша школо! Двері відчиняй!
Зачекалась, мабуть, Радісно стрічай.
Здрастуйте, рідні вчителі! Знову ми зустрілись
У шкільній сім'ї. Здрастуйте, здрастуйте всі, Дорослі і малі.
Сьогодні знову школа ожила, Дитячим сміхом дзвінко загула. (Уривок для ознайомлення)
Сценарій уроку. Свята, звичаї, обряди. Свято Андрія. (для дошкільнят та молодших школярів) (Вступне слово вчителя)
Це свято ми відзначаємо 13 грудня. Андрій Первозваний – християнський святий, учень Христа, апостол, що проповідував християнство.
День Святого Андрія люди люблять святкувати. Воно починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця.
Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок., зверху посипали маком і змащували медом, щоб була солодка. Начинку робили з вишень, з маку або з повидла.
Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала.
На стіл ставили пісні страви: кашу на олії, вареники з капустою, картоплю в мундирах (не обирану), квашену капусту.
У цей вечір дівчата відгадували свою долю. Для цього, крім калити, пекли ще балабушки (пампушки) або млинці. Виклавши свої балабушки або млинці на тарілки, дівчата чекали, чию балабушку або чий млинець найперше вхопить собака, якого перед цим запускали до хати.
Вважалося, чию балабушку собака з’їсть першою, то та дівчина найшвидше вийде заміж.
А ще дівчата сіяли коноплі на снігу і промовляли: "Андрію, Андрію на тебе коноплі сію, - дуже хочу знати, з ким їх буду брати”.
Дівчата вірили, що хлопець, який з’явиться уві сні, насланому Святим Андрієм, буде судженим.
Звернення дівчат до Святого Андрія Первозванного під час ворожіння
1) Андрію, Андрію, Я на тебе коноплі сію, Спідницею волочу, Заміж вийти хочу.
2) Андрію, Андрію, Я на тебе коноплі сію, Нехай буду знати, З ким їх збирати.
3) Калитою радіємо, Конопельки сіємо, Сонце до заходу, А коноплі до сходу. Конопельки сіємо, Граблями волочимо, Бо ми заміж хочемо. Дай Боже знайти З ким життя мати.
4) Світи, світи, місяченьку, І ви, ясні зорі. Та й просвіти доріженьку До милого двору. Прислів’я та приказки
1) На Андрія треба кожуха-добродія
2) На Андрія робиться дівицям надія.
Проведення гри: "Їду, їду калиту кусать”
Матеріали: 1) Калита, підвішена на стрічці до сонечка; 2) Сонечко, закріплене вгорі; 3) Сажа (фарба, помада тощо); 4) Кочерга.
Хід гри • Біля калити на сторожі стоїть писар Калитинський з віхтем та сажею; • До калити на кочерзі скаче вершник Кочержинський. • Завдання Калитинського – розсмішити Кочержинського. • Завдання Кочержинського – не сміятись і вкусити калиту, не допомагаючи руками. • Право на вогняного коня (кочергу) здобував той, хто гарно затанцює. • Сівши на кочергу Кочержинський говорив: "Їду, їду калиту кусать” • Калитинський відповідає: "Я буду по губах писать”. • Підскакуючи до калити Кочержинський казав: "А я вкушу”. • Калитинський відповідав: "А я вмажу” (повторюють кілька разів). • Писать можна тоді, коли Кочержинський не втримається і засміється (писать вуса, бороду). • Якщо не засміявся і вкусив калиту, то повертається назад на кочерзі переможцем.
Всі йому аплодують. Грає 2-3 пари дітей. Гра супроводжується веселим сміхом.
Підсумок уроку
- Про які свята ви довідались? - Що нового дізнались про них? (запитуємо 2-3 учнів)
Завдання додому
• Зробіть приємну несподіванку своїм братикам, сестричкам або батькам: підготуйте невеличкий подарунок і покладіть в ніч з 18 на 19 грудня їм під подушку. • Разом з мамою спечіть Калиту і пограйтесь вдома із своїми братиками та сестричками на свято Андрія.
Сценарій уроку. Свята, звичаї, обряди. Свято миколая (для дошкільнят та молодших школярів)
Тема. Свята, звичаї, обряди.
Мета. Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості. Розвивати образне мислення. Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.
Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про видатних релігійних пророків Святого Миколая та Андрія. Розвивати пам'ять, увагу, творче мислення.
Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства. Відтворити обряди проведення свята Миколая та Андрія, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.
Матеріал до заняття. Ікони із зображенням Святого Миколая, Андрія, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та переказки, прикмети, кулінарний рецепт "Миколайчики”, сюжетний малюнок "Андріївські вечорниці", вірші, прислів’я та приказки, калита, гостинці, ікона "12 апостолів”, ікона Миколи Чудотворця.
Хід та план уроку
Організація класу до уроку
Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.
Вступна бесіда
- Які ви знаєте пори року? - Яка зараз пора року? - Які зимові свята ви знаєте? (Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо). Кожне свято по-своєму цікаве та веселе. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.
Оголошення теми і мети
Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.
Евристична бесіда
- Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня) - Що ви знаєте про це свято? - Чому його чекають діти? - Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?
Доповнення учителя
19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.
В Україні, особливо в західних областях, до цього дня добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.
Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.
Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.
Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.
Читання легенди "Дитинство Святого Миколая”
Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.
Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: "Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…”
- Учителю, поясни мені, як це розуміти? – запитав у задумі.
- А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, - відповів учитель.
Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. "Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні” – подумав.
Устав і пішов до комори (кладовки) тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.
Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.
А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.
Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай.
Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.
А коли Миколай виріс, то став священником і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.
А коли він помер, то церква зарахувала його до святих.
А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені.
Бо найбільше щастя в житті – це творити добро.
Читання віршів дітьми
Як сніг упаде Як сніг упаде, білий сніг, І все довкола вкриє, Мороз потисне й на шибках Квіти зими засіє: У теплій хаті жебонять Про що-то діти тихо, Гладять віконцем в небеса, А в личку знать утіху. Бо звідтіль в ясну ніч оцю Зійде Святий Микола, Дарунків пишних принесе З небесного престола. Миколаїв дарунок Довго в ніч я ждав на Миколая, Слухав, чи санки вже не риплять, Чи не тупає весела зграя Білих, мов сніжинки, ангелят. Ждав я довго, ждав і не діждався, І не знаю сам, коли заснув, Аж до ранку спав, не прокидався, Хоч, здається, кожний шелест чув. Аж оце уранці прокидаюсь І очам не вірю я своїм… О, спасибі, добрий Миколаю, Що з дарунком Ти прийшов в наш дім! На санчатах видно Ти приїхав, Оленів залишивши у раю, А в ракеті безшелесно, тихо У кімнату прилетів мою. І в дарунок ти поклав на ліжку Не багато нам березових різок, А барвисту українську книжку, Повну найчудовіших казок.
Гра-конкурс "Деревце доброти та милосердя”
Пускаю по партах лист-заготовку (стовбур і гілочки).
Завдання дітям:
а) подумай одну мить, чи зробив ти у житті якусь хорошу справу? Чи проявив милосердя? б) якщо зробив якусь хорошу справу, то намалюй на дереві листочок, в) якщо проявив милосердя, то намалюй квіточку. Висновок: ось як квітне наше деревце! Ви ще зробите безліч хороших справ і наше деревце заквітне ще пишніше.
Робота над прислів’ями
1) До Миколи нема зими ніколи. 2) Миколай бородою трусить – дорогу стелить. 3) До Миколи та й ніколи (про тих, хто не віддає борги).
Народні прикмети (читання)
1) Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба. 2) Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину. 3) Якщо на Миколая буде мороз, то на добрі хліба та городину.
Свято святого Миколая в Україні (для дошкільнят та молодших школярів)
Одним із найулюбленіших в народі свят завжди було свято святого Миколая. У наші дні, з відбудовою духовності, святий Миколай повертається до народу, який його так безперервно любив і шанував. Урочисто відзначаються дні його пам'яті, лунають молитви до нього як заступника і покровителя знедолених. Відновлюється звичай дитячого свята Миколая з його «особистими відвідинами» і роздачею подарунків, поширений раніше, головним чином, на західних землях України. У Києві перше свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 р. для 700 хлопчиків і дівчаток — сиріт та дітей з багатодітних сімей.
Через рік, 19 грудня 1991 р., стараннями Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20 містах України та в українській громаді у Москві. Це вже початок традиції, яка, безсумнівно, заслуговує на загальне поширення.
Значну роль у релігійно-побутових традиціях українського народу відігравав культ святителя, чудотворця, архієпископа Мир Лікійських Миколи, день пам'яті якого церква відзначає двічі на рік: 19 грудня — «зимовий» (день смерті, помер у 343 р.) та 22 травня — «весняний» (перенесення останків із Мир Лікійських (Мала Азія) у Бар (Італія) 1087 р.
Багатьох святих вшановує церква та, мабуть, жоден із них не користується такою воістину всенародною любов'ю, як святий Миколай. Його образ є чи не в кожній оселі, а ікону майже повсюдно знаходимо на іконостасах церков. Його іменем батьки здавна називають синів. Йому присвячували легенди, вірші й пісні визначні митці. Чим же так прославився багатолітній єпископ Мир Лікійських, коли більше, ніж через півтори тисячоліття по його смерті, стільки любові йому випадає? І не лише в країні, де його вважають майже національним святим, але й серед усіх християнських народів? Геройством, відвагою чи мужністю? Ні, чеснотами іншого ґатунку, не менш шанованими, — жертовною любов'ю до ближнього, милосердям. Ще за життя його називали батьком сиріт, вдів і бідних. Святий Миколай для нас, християн, з давніх-давен — правдиве правило віри і уособлення смиренності. Кожна християнська душа любить його і звертається до нього зі своїми потребами, бо серце чує і знає, що він колись, за свого життя, був добродієм для християн, отож і сьогодні він подає нам руку допомоги в біді.
Святий Миколай народився в місті Патарі, в Малій Азії, від благородних, правовірних і багатих батьків — Феофана і Нонни, близько 280 р., за царювання Валеріана. Батьки його сповідували християнську віру. Микола вже змалку був набожним. З віком він виявляв схильність до суворого стримування і полюбляв бути на самоті. Вихований, у страху Божому, він завжди уникав мирських веселощів, любив бути в храмі Божому і, зрештою, відцурався мирського життя і прийняв чернечий чин. Після смерті своїх батьків Микола роздав свою спадщину бідним людям, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям. Після подорожі повернувся в місто Патар, де єпископом був його дядько. Той запропонував йому прийняти сан священика.
Відтоді святий Миколай допомагав усім, хто потребував його ласки. Своїми молитвами він утихомирює бурю на морі, рятує хворих і без ліку творить добрі діла. За такий великий і ревний труд він одержав сан архієпископа в місті Мирі. Він не пишався тим, що посів таке високе становище в Церкві Христовій. Навпаки, він носив простий одяг, їв один раз на день, не прагнув до розкоші, пив лише воду, не досипав ночей, молячись. Усіх його чеснот не можна перелічити й переказати, бо їх безліч. Двері його серця відчинені для всіх, хто може з вірою просити його допомоги, а він нікому не відмовляє в пораді і дарує втіху.
Під час гоніння в Римській імперії на церкву Христову, за царювання Діоклетіана і Максиміліана, святитель Миколай був схоплений і кинутий до в'язниці. За царювання Костянтина Великого святий Миколай був визволений з тюрми і повернувся до свого приходу.
У 325 році святий Миколай був присутній на першому Вселенському Соборі, де ревно захищав Христову віру і церкву.
У грудні 343 роцу великий святитель помер. Тіло його було поховане в соборному храмі міста Мир.
У VII ст. святий Андрій Крітський написав хвалебні вірші святому Миколаю, називаючи його Великим Чудотворцем. У VIII ст. святий Іоанн Дамаскід, у IX ст. — Феофан і Візантій на честь Чудотворця Миколая склали багато хвалебних пісень, які нині співають, під час Богослужіння.
За царювання Алексія Комнина (1081-1118) в 1087 р. по Різдві Христовім нетлінні мощі святителя Миколая були перенесені в місто Бар у Південній Італії. Це сталося після того, як варвари захопили Лікійське місто Мир і спустошили його. Пресвітеру з міста Бар уві сні святий Миколай заповів перенести мощі з міста Мир у місто Бар. Коли пресвітер розповів про це людям, близьким до церкви, ті дуже зраділи великому дару Божому. Вони відправили знатних людей і священиків на кораблі в м. Мир, де відшукали мощі і перенесли їх на корабель. При цьому дуже багато людей зцілилося. 11 квітня вони вирушили з Миру, а 9 травня прибули в місто Бар. Жителі міста вийшли зустрічати корабель зі свічками і з піснями. Вони з радістю і честю прийняли святі мощі угодника Божого і поклали їх у церкві Іоанна Предтечі.
Вдячні жителі міста Бар побудували на честь Чудотворця Миколая чудовий кам'яний храм, встановивши золоту раку. На третій рік після перенесення мощей, зібравши з навколишніх міст архієреїв і священиків, при великій кількості людей урочисто перенесли мощі святого Миколая з церкви святого Іоанна Предтечі в новозбудований храм і поклали в приготовлену раку у вівтарі.
У народних легендах та переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше — на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ святого Чудотворця.
Так в Україну культ святого Миколая прийшов разом із християнством. Культ святого був надзвичайно поширений в Україні. Архієпископ, рукоположений апостолами на служіння бідним, святий Микола завжди вважався заступником простого люду (до речі, його ім'я в перекладі з грецької означає «перемога народу»). Миколі молилися, вирушаючи в путь і потерпаючи на морі, під час хвороби чи пожежі.
До дати святого Миколи зимового приурочені деякі приповідки про погоду й прогнози на майбутній урожай. Так, на Херсонщині, якщо на Миколи йшов сніг, говорили: «Миколай бородою трусить — дорогу стеле», а на Харківщині загадували: «Як на Миколи іній — буде овес».
Свято Миколая мало переважно церковний характер, хоча в окремих місцевостях України в цей день виконувались і народні звичаї, близькі за значенням до різдвяно-новорічної звичаєвості. Це — веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей, пили пиво, квас, гуляли, веселились. А по обіді запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села — «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав!».
На Харківщині 17, 18, 19 грудня справляли так звані Миколииі святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. В Галичині над Збручем у день Миколи відбувається другий «полаз», а святий Микола роздає дітям подарунки.
Під впливом сусідніх угорців, чехів та словаків серед певної частини українського населення Закарпаття й інших західних областей на початку XX ст. влаштовувались обходи ряджених напередодні 19 грудня. Очолювана переодягненим Миколаєм група парубків обходила двори, роздаючи подарунки дітям: цукерки, фрукти, горіхи тощо, а неслухняним залишали палицю, як пересторогу на майбутнє. Через Миколая нерідко хлопець передавав подарунки коханій дівчині і навпаки.
Ще донедавна в Україні звичай обдаровувати дітей на святого Миколая в основному побутував у західній її частині. Пояснюють це тим, що традиції прийшли до нас з Європи й утвердилися в краї, де в силу історичних обставин тісно переплелися дві основні гілки християнства — православ'я та католицизм. Та особливо урочисто відзначають 19 грудня у західному регіоні. Господині випікають смачні круглі пиріжки — «миколайчики» з різноманітною начинкою, а також медяники. А у дітей під подушками в ніч з 18 на 19 грудня з'являються подарунки від Миколая. То, мабуть, тому так любить наша малеча цього святого.
Всі знають і співають не тільки поширену скрізь пісню: «Ой хто, хто Миколая любить», але й інші, святий Миколай в очах українців — це «батько сиріт, вдів, калік, хворих і бідних». Усе своє майно він роздав страждаючим і голодним, він оберігає людей від стихійного лиха на морях і суші, застерігає мандрівників від небезпечних випадків. Святий Миколай для всіх є взірцем працьовитості, скромності, чесності, доброти, милосердя. Виховують дітей і підлітків на прикладі його життя.
Здавна живе в краї звичай, що в ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай у супроводі ангелів ходить від хати до хати і дарує дітям, а також дорослим подарунки: цукерки, шоколад, яблука, а, також одяг, взуття, книжки, маленьким — іграшки. Ввечері перед Миколаєм бабуся або мати розповідає дітям про святого Миколая, його добрі вчинки, щедре серце, милосердя, про те, що він ніколи не забував чемних, працьовитих дітей і приносив їм подарунки. А нечемним (це буває дуже рідко) приносив ремінь або вербовий прут чи різку.
Віриться, що й цьогорічний Миколай обдарує наших дітей своїми гостинцями, не обмине їхніх сподівань
Сценарій свята «Миколая зустрічаймо в цей святий величний час»
ДІЙОВІ ОСОБИ: У ч н і (5 хлопчиків або дівчаток) А н г е л и (1 хлопчик та 1 дівчинка) Ч о р т и к и (2 хлопчика) М и к о л а й
Учасники заходять із піснею про Миколая.
1-и й у ч е н ь Пісню слави заспіваймо Щирим серцем нині враз, Миколая зустрічаймо В цей святий величний час.
2-и й у ч е н ь Що він несе у своїй торбині? Багато гарних забавок Несе чемненькій він дитині, А для нечемних — жмут різок.
3-і й у ч е н ь За ним спішать і янголята, Тримають книги у руках. Що, де, кому з нас треба дати — Написано у тих книжках.
4-и й у ч е н ь Святий наш, добрий Миколаю, На тебе ждемо вже давно, Що даси нам, про це не знаєм, Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили, Щоб виховати нас могли, Щоб тої втіхи ще дожили, Щоб доросли їх діточки.
5-и й у ч е н ь А всьому нашому народу Ти добру долю принеси, Усяке зло й лиху пригоду Від України відверни.
А нам в здоров'ї дай зростати, Завзяття й сили нам надай, Щоб ми з руїн могли підняти І звеселити рідний край.
Діти виконують пісню.
М и к о л а й День вам добрий, день вам гарний, Але трохи незвичайний. Ось нині рівно рік минув, Як на землі я був, Як дітям дари я давав, До праці усіх закликав. Наказував їм чесно жити, Від зла тікать, людей любити. Хотів тепер би я дізнатись, Чи проросло добро в їх душах? Я відповідь почути мушу.
У с і. Проросло!
1-и й а н г е л Отче Миколаю! Не пусти на діток зла й лихих пригод. Дай рости на користь рідному народу! Дай рости на щастя України-мами! Будь завжди із нами!
2-и й а н г е л Благослови нас, Миколаю. Перемогти злу силу дай. Засій в серцях бажання чисте Міцно любити рідний край.
Заходять чортики.
1-и й ч о р т и к Не бійтеся, діти чесні, Я до вас — посол небесний, З пекла поміч я покличу, Владу свою возвеличу.
Кажуть люди: чорт не спить. Та й не може спати, Поки між людьми він — Друзів буде мати.
2-и й ч о р т и к Діточок ось цих ми Всіх завжди пильнуєм, Як діло зроблять злеє — Усе собі нотуєм.
А такі бувають, Що брехати вміють, Старших не шанують, Все собі пустують.
1-и й ч о р т и к Для них в пеклі вже готова Сковорідка кольорова. У кайдани закуємо Із собою заберемо.
1-и й а н г е л Годі вже, негідні, Цур вам та пек. Від наших діточок Забирайтесь геть!
1-и й ч о р т и к Гаразд, ми йдемо до пекла, Бо там завжди тепло Не розмахуйте хрестами, А то стануть усі чортами, Хто не слухав тата й мами! Ха-ха-ха!
Утікають.
М и к о л а й Милі мої дітки, Ідіть в майбутнє без тривог, Між вами є правда, А з вами — Бог!
Будьте дружні, діти, Щоб за вас радіти! Як одвіку в нас ведеться, Скажіть мені щиро, Від усього серця:
Чи іграшок у цей рік ви досить мали? Цукерок, ласощів, солодощів? Як грались, чи усі відпочивали добре? Здорові усі були чи хтось хворів?
Допомагали хворим і старим? Чи рідних, друзів вірно ви любили? Чи з усіма жили ви в мирі? Чи слухали ви вчителів?
1-и й а н г е л Хай любов і щира злагода Живуть поміж вами, Щоб дружба і щастя Були завжди з вами!
М и к о л а й Усім дорослим і маленьким Зичу: живіть здоровенькі! Усім гостинці дарував, За справи добрі вас пошанував.
2-и й а н г е л А ми зараз будемо поспішати, Щоб інших діток ще привітати! До побачення!
У с і Святий Отче! Обіцяємо завжди добрими бути, І в житті, і в молитві тебе не забути. Ти опікун віддавна українського народу, Добре знаєш, що ми усі козацького роду.
Дитячі молитви велику силу мають, Про волю церкви, України промовляють. Святий Отче Миколаю! Ми усі — твої діти, Поможи нам життя це уміло прожити, А після — вічне щастя в небі заслужити.
