Молитва (плюс) Білозір Оксана


Дай, Боже, нам своєї сили
І мужності своєї дай,
Щоб ми від зла оборонили
Себе і свій стражденний край.

Дай, Боже, нам своєї віри,
Що ми народ - були і єсть!
Хай недруга лихі сокири
Пощербляться об нашу честь.

Приспів:
Повторю молитву щиру і негорду,
Як твоє, Вкраїно, праведне ім'я.
Повторю молитву рідного народу,
Щоб її почули небо і земля.

Дай, Боже, нам усе згадати
І усвідомити, що є,
Дай мучитися, і страждати,
І вистраждать таки своє.

Ще й словом праведним і зором
Застережи, а не утіш,
Щоб нам очей не виїв сором
За душу продану за гріш

Приспів.

Молитва (мінус) Білозір Оксана

А мати жде (плюс) Цар Наталія


Виряджала мати сина:
Йди, служи, синочку мій!
Рідну землю боронити -
Це обов'язок святий!
Раптом випав серед літа
На троянди білий сніг,
Син із війська не вернувся
Вже на батьківський поріг.

Приспів:
А мати жде, а мати виглядає
Чаїно квилить мамина душа,
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав "Прощай!"
А мати жде, все ж вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.

Посивіла з горя мати,
Болем зойкнула душа,
Бо згадала як маленьким
Син навстріч їй поспішав.
Небо плакало дощами,
Гасли зорі угорі,
Носять квіти на могили
Всі солдатські матері.

Приспів.

Сину, сину мій,
Де ж ти? Де ж ти, мій синочку?

Приспів. (2)

А мати жде, все ж вигляда синочка,
А мати жде...

А мати жде (мінус) Цар Наталія

Розопрощався Козак-Стрілець (плюс) Житинський Тарас


Прощався стрілець зі своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Йдемо в бій за свою перемогу.

А вітер колише зелену траву,
Молодий дуб дододолу схилився,
Листя шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.

– Ой коню, мій коню, не стій наді мною,
Я тим часом полежу самітній,
Біжи, коню мій, скажи мамі моїй,
Що лежу у степу убитий.

Хай батько і мати, і сестри мої,
Нехай вони за мною не плачуть,
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною закряче.

За рядами ряди ідуть наші браття,
До походу гармати їх грають.
За їхнюю честь лиш березовий хрест,
Дрібні сльози на грудь проливають.

Розопрощався Козак-Стрілець (мінус) Житинський Тарас

ЗАЖУРИЛИСЬ ГАЛИЧАНКИ (плюс) Іваник Ірина
Слова: Роман Купчинський
Музика: Роман Купчинський
(Стрілецька пісня)

1
Зажурились галичанки тай на тую зміну,
Покидають наші хлопці славну Україну.
Приспів:
Хто ж нас поцілує в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії брови.
2
Не журіться галичанки, є іще військові,
Вони краще поцілують як стрільці січові.
Приспів:
Вони поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії брови.
3
Ні не будуть більш військові до нас приставати,
Ні не будуть більш військові за стан обіймати.
Приспів:
Ні! Не поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії брови.
4
А як наші усусуси повернуть додому
І як вперше знов пристануть з нами на розмову.
Приспів:
Тоді вже цілуйте в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії брови.

ЗАЖУРИЛИСЬ ГАЛИЧАНКИ (мінус) Іваник Ірина

Гетьман (плюс) Українська Швейцарія


1ст
Протоптали бусурмани на Вкраїну шлях,почали дівчат хапати прямо на полях
Та незнали кляті діти що чека на них,запорожці вже сідлають своїх вороних
Пр-пв
Гетьман-гетьман,ти веди туди,де засіли кляті вороги
Кінь та шабля,доля козака, \ а в бою його рука ох і не легка \ 2р
Пр-гр-2ст
Налетіли вщент розбили,землю вберегли,бусурманському султану відповідь дали
Якщо на чуже добро так рука свербить,хай цілує те чим козак на коні сидить
Пр-пв-Пр-гр-мод-3ст
А у доброго козака як у диму жар,тільки тіло а в придачу шабля та душа
Хай же знають вороги що козак не спить,бо за рідну Україну серденько болить
Пр-пв-3р-Пр-гр

Гетьман (мінус) Українська Швейцарія