Юнак упав в ромашковому полі І синє небо нахилилося над ним Віддав життя за єдність він і волю За Україну заплатив життям своїм.
Приспів: Донецьк і Горлівка, Луганськ, це Україна Знов по степах донецьких вітер шелестить. Давно з АТО матуся жде живого сина, Бо хто поліг в боях, той вічно буде жить.
А за синочком заголосить мати Бо в її серці, рідненький він один. Кому ж то про самотню старість дбати Одна була надія, бо один був син.
Приспів.
І хто назвав побоїще терактом Якщо скрізь сіють смерть, картина ця страшна Гуркочуть в полі танки, а не трактор Стріляють з «Градів» там, то отже це війна.
Приспів.
А десь удалені, як світ в тунелі Побідні ордени на лацканах блищать. Бо хто воює за Україну За перемогу кров готовий всю віддать.
Вона мене щовечора питає Коли повернеться її татусь Зі слізками на очках засинає А я всю ніч молюсь, молюсь
Будь-ласка повертайся вже додому Ти нам потрібен більше ніж життя Не смій віддати ти своє життя нікому Бо ти татусь вона твоє дитя
Приспів: Я твоя доня, щастя в долонях Ти повернешся я пригорнусь Тату рідненький ти так близенько Приїдь до мене, ти, мій татусь
А вранці знову поглядом шукає І з сумом поглядає у вікно Цукерку на сніданку залишає Для свого тата рідного. Надію це щодня мені вселяє Я прошу Бога тільки не знедоль Та наша доня гордо промовляє Я знаю мій татусь герой.
Пробач, рідненька (плюс) слова Анатолія Загребельного музика Анатолія Салогуба
Dm……………………..Gm На щоках її краплини сліз. A7……………………………Dm Що блищать у мерехтінні свічки, A7…………………………Gm На столі портрет,на нім наскіс, A7…………………………Dm Наче вирок долі, чорна стрічка. A7…………………………… Gm З площини портрета мовчки син C…………………………F Дивиться своїй матусі в очі. Dm……………………Gm І здається їй,неначе він, A7…………………………Dm Поглядом отим сказати хоче: Пр: A7………………………..Gm Я зробив усе,що тільки зміг, C…………………………..F Щоб не вмерла Україна-ненька, Dm…………………Gm А себе від кулі не вберіг, A7………………………..Dm Ти пробач,пробач мені,рідненька.
Непоправній дійсності страшній Все ще не бажає вірить мати. Їй здається,що синок живий, Лиш на хвильку щойно вийшов з хати. Що за мить він знову зайде в дім, На добраніч щиро побажає... Але ні,не чутно сина слів, Лиш в очах його вона читає: Приспів: Наче скарб бере портрет вона Зі стола тремтячими руками: "Як я буду в світі цім одна? З вуст чиїх почую слово мамо? Хто тепер,коли прийде та мить, Назавжди закриє мені очі..." Хто,дитино?"Але син мовчить, Поглядом лиш ніби їй шепоче: Приспів:
НЕ ГОВОРІТЬ, ЩОЇХ НЕ МАЄ (плюс) слова Анатолія Загребельного музика Анатолія Салогуба
Хто там сказав,що з нами їх немає, Що відійшли Вони у небуття? Полеглі за Вітчизну не вмирають Вони своє продовжують життя: Приспів: У вирі наших з вами мирних днів, В промінні сонця і небес блакиті, У журавлинім леті на весні І у волошках,що розквітли в житі. У материнських радісних очах, Коли лунає сміх її дитини, В переказах народних і піснях, Вони назавжди в слові УКРАЇНА. Не говоріть,що з нами Їх немає Про Них в минулім часі не кажіть, Допоки Зірка України сяє- Вони живі і завжди будуть жить. Приспів:
