A E Є на світі край багатий щедрими ланами, F#m D Чисті води, ліс і гори - всього вдосталь є. A E Люди різні тут живуть, та щось є поміж нами, F#m D Що тримає вкупі, розлучитись не дає.
Приспів: Bm E Гей, брате, руку давай, D E Разом зі мною співай: A E F#m D Україна єдина, красива і сильна. A E F#m В мирі і любові до своєї землі, D E A Україна - це ми!
Є на світі край багатий світлими серцями, Сильних рук, голів розумних не бракує нам. Ми робити вміємо і бути хазяями, З радістю і горем не лишати сам-на-сам.
Приспів.
Є на світі край багатий щирими піснями, Гарні тут дівчата і хлопці-молодці. Хай луна весела пісня селами й містами, Хай живуть душа у душу і рука в руці!
Приспів.
Від донбаських териконів до карпатських схилів, Від солоних хвиль морських до витоків Дніпра. Все, що є на цій землі твоєму серцю миле, Ти помнож на силу любові і добра.
Україна (мінус) ...Все в тобі - ліси і гори, рік блакить, ланів простори, Десь на півдні плеще море, Виноградом вкриті гори там. З днів далеких Ярослава все було і біль, і слава, Ти несла тернового вінця.........
Моя молитва нехай лине До Тебе наче фіміам. І серце лине без зупину В чудовий Твій, Небесний край. ПРИСПІВ: Боже, Я молю за Україну, Боже, молю Тебе за людей, Ти їх прости,Ти їх спаси І милість Свою нам яви. Боже,я знаю що Ти будеш з нами В храмі Твоєму під небесами. Радість і мир Ти дарував, Життя за людей віддав, В книгу життя нас записав! 2. В Своєму Слові Живому Ти для життя видіння дав, Щоб люди всі Молились Тому, Хто на хресті За них вмирав
УКРАЇНА (мінус) - Монте Крісто Свята ти, земле моя, Безмежні твої поля І діти всі твої - моя родина. Так гріють серце твоє Ласкаві хвилі Дніпра, І назавжди для нас Одна єдина, ти наша Україна...
На вікні свіча миготіла, Кривді з-за плеча тріпотіла, До правди летіла. Там де рідний край, Де Україну голоду нагай Шмагав до згину Не день, не годину...
Вогником свіча повівала. Мати дитинча сповивала, Пісні гомоніла Про гірку біду, недолю голу, Про чужу орду криваво-чорну, Бодай скам’яніла.
На вікні свіча догасала. Мати дитинча колисала Не в колисці, ні, Не в колисці, але у труні. Мертві по ровах, їх мільйони. По німих церквах стогнуть дзвони. Хто ж то Україні, Боже, Нині допоможе?!
На вікні свічі не задути. Скарги і плачі досі чути – Усе люди тямлять. Досі жаль до сліз, Тих що не в пору Їх потяг укіс голодомору, То ж вічна їм пам’ять.