1 ст. Були ми дошкільнятами – тепер ми школярі, Лежать у нас в портфеликах новенькі букварі. Ми з піснею веселою стрічаємо цей день, Зі справжніми портфелями до школи ми підем.
П-в. Перший учитель, перший дзвінок, Перший букварик і перший наш урок.
2 ст. Любити школу будемо, а рідний наш садок Ніколи не забудемо: Він казка для діток. Старанно вчитись хочемо – дорослі ми тепер, І є тепер у кожного новісінький портфель.
Слова і музика Наталії Антоник 1 Плаче дощик за вікном, хмарка хмуриться Заховалось сонце не відшукать Не пускають погуляти на вулицю Але я не з тих хто буде сумувать
2 Посварюся з другом я плачу і тужу Ллються сльози із очей як горох Посміхнуся щиро я і пробач скажу Швидко посмішка помирить нас обох
П-в Посмішку свою ношу я з собою Нею пишаюся всюди й завжди Нею поділюся я із тобою Вона допоможе у всякій біді
3 Я стою годину перед вітриною Ведмежа не хочуть знов купувать Але з іграшкою йду з магазину я Посміхатись краще ніж вередувать
П-в
4 Ой одержала оцінку погану я Буде вдома мене тато сварить Я уроки вивчу стану старанною Можна з посмішкою біди пережить
«Пригода з домовим Кузею». 1. /зал д1литься на 2 половини На 1 половин1 розкладен1 сл1ди, хусточки на п1длоз1. 2 половина- «подвал д/с, чар1вний годинник». ВЕДУЧА 1 : - - - -
/П1д «Марш» П. Чайковського, д1ти заходять до зали парами, стають на сво1 м1сця/.
ВЕДУЧА 2 : Сьогодн1 ми, у р1дн1м наш1м кол1 випускник1в в1таемо сво1х, Вонивже в вересн1 навчатись будуть в школ1, а нам невистачати буде 1х.
Д1ТИ: 1. Нам теж без вас незвично буде тр1шки Але ж до всього треба вже звикать. Ми в цьому роц1 дуже гарн1 книжки Вже самост1йно зможемо читать.
2. В садку навчились ми дружити, 1 старших, 1 малих любити. Гуртом читати, малювати, П1сн1 сп1вати, танцювати.
3. Ми тут любесенько зростали, Та вже шк1льна пора настала, 1 нас чекае перший клас. РАЗОМ: Тож, прощавай садочок наш!
П1СНЯ «УЧАТЬ В ШКОЛ1».
/ з кутка чути плач/.
2. ВЕДУЧА: Що за диво? Д1ти, яне збагну, що це за сл1ди, чому хустиночки розкидан1? Як розгадати нам цю загадку? Давайте п1йдемо по цих сл1дах, може вони розкриють нам таемницю?
/Вихователь с д1тьми 1дуть по сл1дах, находять скриню, з яко1 чути плач/.
ВЕДУЧА: Д1ти, це 1з скрин1 чути голос, ц1каво, хто ж у не1 сидить 1 так г1рко плаче? /1з скрин1 визирае Домовик/. ВЕДУЧА: Ти хто? ДОМОВИК: Ну от, порушив свое слово, в1дкрився людям! ВЕДУЧА: Та хто ти такий? ДОМОВИК : Хто, хто! Домовик я Кузьма Кузьм1ч, для вас просто Кузя. Я хозя1н «Казкового» дитсадочка, вот вже 16 рок1в тут хозяйную, усе про вс1х знаю, д1тей не ображаю. /плаче/ ВЕДУЧА: Та чому ти плачеш? Це тво1 хусточки розкодан1? ДОМОВИК : Так, я вже 100 хусточок сльозами замочив 1 н1як не можу зупинитися. ВЕДУЧА: Що ж трапилось? ДОМОВИК: Мо1 люб1 малята мене покидають. ВЕДУЧА: Як1 малята? ДОМОВИК: Як1, як1! Група «Бер1зка» 1де до школи, а я до них так звик, мо1 маленьк1… /плаче/. ВЕДУЧА: Так ось у чьому справа! Кузю, не сумуй. Д1ти н1коли не забудуть наш садок, будуть заходити до нас у гост1. Ось, послухай, вони тоб1 п1сеньку про це засп1вають.
П1СНЯ «Казкови1- наш р1дний садок». /на мелод1ю п1сн1 «Тополиный пух» в виконанн1 групи «Иванушки-интернешл».
ДОМОВИК: Д1ти, а ви знаете, що в народ1 е така прикмета- хто побачить Домовичка, тобто меме, той буде щасливим? ВЕДУЧА: Тож ти подарував нашим д1тям щастя? ДОМОВИК: Так, я… я…, та мен1 для них… н1чого не пошкодую, усе, що в мене е, усе в1ддам мо1м улюбленцям! ВЕДУЧА: А що ж у тебе е, Кузю? ДОМОВИК: Все, що завгодно! /думае/ А ви хочете до мене у гост1 п1ти? ВЕДУЧА: А де ти живеш?
3. ДОМОВИК: Я живу у комор1. Ход1мо з1 мною- я покажу вам свое господарство. Тт1льки там дуже темно. А ви не бо1тесь темряви? /н1/. Тод1, тримайте казков1 вогники, вони осв1тять на дорогу. Готов1? Ход1мо за мною!
/Д1ти беруть л1хтарики, св1т гасне, звучить «Лунна соната» Л. Бетховена.
ТАНЦЮВАЛЬНА СЮ1ТА «Чар1вна подорож».
/розчиняеться друга частина зали/. ДОМОВИК: Ось ми 1 пришли. Тут я живу. Проходьте, с1дайте, будьте як вдома. ВЕДУЧА: Оце так, н1коли б не здогадалася, що таке може бути. Як тут таемничо… ДОМОВИК: А сь м1й чар1вний годинник. В1н може перенести нас у минуле, або майбутне. Хочете вирушити у подорож? Тод1 я перекручу чар1вн1 стр1лки назад, 1 подивимося, якими ви були маленькими.
/ Домовик «Перекручуе стр1лки, звучить б1й годинника», з-за кул1си виходять 2 немовля, т1 плачуть.
ВЕДУЧА: От тоб1 й маеш. Ви не плачте, малюки, Вас мами до садочку привели, За вами тут будуть доглядати, З вами туту будуть грати. Зараз я вас покормлю, та на горшочок я вас посаджу!
Атракц1он «Катання на горшках».
ВЕДУЧА: Ось ми з вами ус1 справи зробимли, тепер можна 1грашками погратися. Ск1льки у нас 1грашок Багато, як в магазин1 «Дитячий мир»! Давайте 1 ми с вами ус1 пограемо у «Крамницю 1грашок». /Д1ти роблять голо, д1ти-«1грашки» одягають або беруть у руки символи.
Проводиться гра «МАГАЗИН 1ГРАШОК». (Уривок для ознайомлення)
