Новорічного ранку у підготовчій групі «Казковий снігопад»
Новорічна вистава для дітей 6 – 7 років Дійові особи
Дорослі:
Провідна
Пані Метелиця
Ємеля
Солдат
Чарівниця
Дід Мороз
Дівчатка:
Срібні нитки
Пелюстки
6 осіб в російських народних костюмах.
6 осіб, що зображають вогонь і північне сяйво. Атрибути і декорації
– веретено;
– прядка;
– колодязь;
– ліхтарики;
– сани з дзвіночками;
– багаття;
– срібний дощик;
– угольок;
– відра;
– квітка-семицвітка;
– кресало;
– новорічна ялинка;
– дзеркальна куля;
– софіт. Сцена 1
Світло гасне. Паморочиться дзеркальна куля. Горить прожектор, направлений на кулю. Діти входять в зал парами, шикуються в шаховому порядку під музику ансамблю «Вєраси» «Сніг кружляє, літає і тане» (фонограма), діти танцюють, вальсують.
Провідний.
Подарувала нам зима
Крижані терема.
В теремах для нас ліжку
Збили тітоньки хуртовини.
Звучить фонограма завивання хуртовини, заметілі. Діти імпровізують руху, передають опір хуртовини, снігопаду. В цей час звучить голос пані Метелиці.
Пані Метелиця.
Хуртовина виє, завірюха злиться,
На дворі завірюха паморочиться.
Махає білим рукавом,
Сипле оксамитовим сніжком.
Завірюха вщухла, триває пісня «Сніг кружляє», діти струшують сніг з одягу, хлопчики дихають дівчаткам на руки, гріючи їх, потім проходять на стільчики. Біля центральної стіни висвітлюється терем пані Метелиці.
Провідний.
Разукрасилась зима:
На уборі бахрома
З прозорих крижинок,
Зірочок, сніжинок.
Вся в діамантах, перлах,
У різнобарвних вогниках,
Ллє навколо сяйві,
Шепоче заклинанье.
Голос Метелиці.
Ляжте, м’які снігу,
На ліси і луки.
Стежки застеліть,
Гілки опушите.
Дитина.
Коли зима, як у люстерко,
У річковій дивиться лід,
Чарівниця-метелиця
Нам пісеньку співає.
Автор: П. Синявський
Виконується пісня «Сніговий карнавал», слова і музика П. Синявського.
Провідний.
Обсипає Новий рік
Землю чудесами.
Ось і казки біля воріт
Чекають зустрічі з вами.
Хлопці, подивіться, ми з вами опинилися у володіннях самої пані Метелиці. Добрий вечір, пані Метелиця. Що ти тут робиш?
Провідний. Допоможи нам, пані Метелиця, знайти шлях – доріжку в царство Діда Мороза.
Пані Метелиця. Ну що ж, допоможу, спряду з цієї пряжі срібну ниточку, довгу-предовгу, і вийде з неї клубочок. Він-то і покаже вам дорогу в царство Діда Мороза.
Крутись скоріше, моє колесо, щоб прялась ниточка не коротка – довга, не проста – срібна.
Дівчата виконують танець «Срібні нитки», в руках у них «дощик», зібране в пучок.
Під час танцю пані Метелиця крутить колесо і «випрядає пряжу».
Пані Метелиця (дає клубочок). Візьміть чарівний клубочок, так покваптеся, до Нового року недовго залишилося.
Ведучий (бере клубок). Хлопці, а щоб було веселіше в дорозі, заспіваємо пісню.
Діти виконують «Тиху пісеньку», слова М. Лаписовой, музика Е. Тарковського; потім сідають на стільчики.
Провідний.
Чародейкою зимою
Зачарований ліс стоїть
І під сніговою бахромою
Казки тихо говорить.
1-й дитина.
Ми любимо, зимонька, тебе,
Твій іній і льодок.
І пухнастий сніг на вітах,
І санчата, і каток.
3-й дитина.
Ти ялинку з лісу несеш
Хлопцям в Новий рік,
Ти перетворюєш в казку всі,
Коли твій сніг йде.
Ведучий (кидає клубок у колодязь). Ой, хлопці, наш чарівний клубочок покотився в колодязь. Як же нам бути?
Світло гасне Настає ніч. Сцена 2
Прожектор висвітлює вхід в зал. Виходить бравий солдат з піснею (фонограма пісні у виконанні О. Даля з к/ф «Стара, стара казка»).
Солдат. Доброго дня! Я бравий солдат і завжди радий добрим людям прислужитися. Одного разу я навіть відьмі допомагав – кресало з дупла старого діставав. Хитра баба. Та я її перехитрив: кресало собі залишив. А воно цінніше золота виявилося, що в тому дуплі три величезні собаки охороняли. Ну, а тут хтось моєї допомоги потребує?
Провідний. Розведи нам багаття, служивий, а то в лісі холодно. А хлопці у твого багаття погреются, потанцюють.
Хлопчики виконують танець «Вогонь», в руках у них червоні шовкові клаптики тканини. Під час танцю запалюється бутафорський багаття.
Провідний. Солдатик, допоможи. Виручи нас з біди.
Солдат. Добре, услужу. Та тільки спершу мої загадки відгадайте. Скажіть-но, хлопці, про якому місяці в цій загадці йдеться?
Дні його всіх днів коротше,
Всіх ночей довші ночі.
На поля і луки
До весни лягли снігу.
Тільки той місяць пройде –
Ми зустрічаємо Новий рік. (Уривок для ознайомлення)
(До зали заходить вихователька, підходить до столу з фотокартками, переглядає їх) Голос за лаштунками: ВЕСНА. РІК 2029 (До зали заходить друга вихователька) - Що це ви робите, Лілія Олексіївна?
- Та от знайшла фотографії дітей, яких ми випустили в 2009 році. Сиджу, розглядаю і згадую їх. Хороші були діти.
- Просто чудові. Я з ними спілкуюсь в інтернеті і знаю, хто з них ким став. (Розкриває свій ноутбук і показує).
- Ой, як цікаво! То розкажіть же, що вони тепер поробляють. (Сідають одна біля одної і розмовляють дивлячись в ноутбук).
- Це ось Діана. Пам’ятаєте, все лялькам платтячка вирізала з паперу? Так, тепер вона модельєр, свою фірму має. А ось дівчатка Іра та Тамара – відомі топ моделі, демонструють одяг цієї фірми.
- Бач, і тоді дружили й тепер разом. А що ви знаєте про Сашу та Сергія, тих, які постійно билися?
- Вони й тепер б’ються – боксери. У неділю їх бій по „1+1” показуватимуть.
- Це ж треба! А що ви скажете про Артема? Бувало щось все загубить – то шапку, то рукавичку, то іграшку.
- Цей тепер усе знаходить – слідчим став, найскладніші справи розплутує. А пам’ятаєте Вову? Того, що всі машинки собі забирав? Мороки було... так він нині – директор автопарку.
- Чим далі, тим цікавіше. А що чути про Сашу Сотніка? Скільки разів ми його малюнки змивали з стін!
- Ви не повірите – став художником
- Дякую вам за цікаві новини. А пам’ятаєте їхнє свято випускне у 20__ році?
- Щось пам’ятаю, а щось уже й забулося. От якби можна було повернути час назад!
- А я зараз поставлю відеозапис того випускного свята, то й пригадаємо, як усе було.
ГОЛОС ЗА ЛАШТУНКАМИ: -Отже, рік 20__, весна, випускний бал у дитячому будинку. (Заходять двоє дітей) 1 дитина: Увага! Увага! Шановні друзі, Ми сьогодні прийшли На радісне свято Веселе, чудове – Ми йдемо до школи.
2 дитина: Хай пісня тут лине! Хай сміх скрізь лунає, У кожного радісна усмішка сяє. Всі дружні, веселі, Радійте за нас Разом: Ми всі йдемо у 1 клас. (Під музику до зали заходять діти з повітряними кульками). Вихователь 1: Сьогодні ми у дружнім колі Випускників вітаємо своїх. Вони вже в вересні Навчатись будуть в школі, А ми у групі Лишимось без них. Вихователь 2: Прийдуть до нас Нові маленькі діти, Ми їх так само будемо навчать. А в перші дні, буває так нерідко, Нам буде вас не вистачать. 1 дитина: Нам теж без вас незвично буде трішки, Але ж до цього треба вже звикати. Ми в цьому році дуже гарні книжки Вже самостійно зможемо читати. 2 дитина: Ми в школі хочемо про все навчитись На пустощі не витратимо час. До вас, звичайно, встигнем завітати, Бо й нам не вистачати буде вас. 3 дитина: Радіє край і в променях іскриться: Це сонечко спішить до нас само. Бо ми вже підросли – ось подивіться, І в цьому році в школу ідемо. Ведуча: Ой, подивіться на Гнома, спить собі у куточку. (Звертається до Гнома) Нам вибачте, шановний Гноме, Що Вас турбуємо удома. Вже годі спати, зараз день! Дитина: Гноме, любий, прокидайся – Нам до школи восени. Хочемо чарівну казку Із собою взяти ми! Гном: Куди? Куди? До школи? Це ж чудово Я казкар Олє-Лукойє. Чарівна парасолька в мене є. Вона нас в казку поведе. ТАНОК З ПАРАСОЛЬКАМИ Гном: Парасолько, покрутись, Казко, казочко, з’явись!(Гном виходить з зали) Ведуча: Жили собі дід та баба в одному селі І мали Телесика. Нічого собі. Хлопчина веселий, підріс ось якраз, Вже час йому в школу іти, в перший клас. (Заходить Івасик із портфелем) Івасик: Купив дідусь портфеля, бабуся – книжки. Учитись в школу іду залюбки! Навчуся я скоро читати і писати, Навчуся гарно рахувати... (Сідає під кущем, розглядає книжки. З’являється Зміюка) Зміюка: Що за шум? Не дадуть поспати! Хто там хоче рахувати? А, Телесик! Справді так! Що це в нього у руках? Яка гарна річ! Ти ба! А в моєї Оленки такої нема! Треба думати-гадати, Як портфелика забрати! (Зміюка, крадучись, підходить до Телесика) Івасик: Сонечко гріє, хлюпотить вода, Гілочки широкі кущик розкида. Скоро йти до школи, трішки часу є, Тут у холодочку подрімаю ще... (Засинає) Зміюка: І добре, він заснув! Тихо я... Щоб не почув! В нього портфелик заберу І Оленці подарю. (Зміюка забирає портфель). Ведуча: Тут Сорока прилетіла Голосно заскрекотіла. Сорока: Гей, Івасику, вставай І портфеля йди шукай! Тут Зміюка вже була І портфеля понесла! Пісня „По секрету всьому світу”. Ведуча: Йде Телесик гаєм, йде Телесик лугом, Скільки йшов – не знаєм, що казав – не чули! І прийшов Телесик до дуба старого, Ніколи не бачив Івасик такого! Він не довго приглядався Під кущем вмить заховався, Бо стежка вузька, Швидко його до Змії привела. (З’являється Зміюка з віником. Замітає, а за дубом спить Оленка. Змія ставить віник, бере портфель). Зміюка: От чудову річ придбала, що в Телесика забрала! Зрадіє моя доня, іграшка просто чудова! Оленко, доню, йди хутчіш, подивися поскоріш, Що в руках своїх тримаю, такого в тебе ще немає. Виходь, доню, прокидайся, портфеликом іди пограйся. (Виходить заспана Оленка, сідає на підлогу, роздивляється портфель) Оленка: Портфель гарний, що й казати! Сірку треба показати! Сірко, Сірко, на-на-на... І чого це його нема? (Йде до хати і каже) Оленка: Сірко, ах ти ледар, дармоїд, Спиш, та й спиш, Зараз провчу тебе я так як слід! (Оленка тягне Сірка за хвіст. Сірко скавучить) (Уривок для ознайомлення)
«Ми вітаємо завзято – всіх бабусь і мам зі святом!» ДІЙОВІ ОСОБИ Дорослі: В е д у ч а, , В е с н а Діти: С и н и ч к а, З а й ч и к, Пі д с н і ж н и к и, Ку л ь б а б к и, С о н е ч к о
ХІД ЗАХОДУ Під музику до зали заходять діти разом з ведучою
Ведуча:
Іде весна, пташки співають,
Хмаринки білі пропливають,
А дощик землю вранці вмив –
Веселку в небі розбудив 1 дитина Дзвенять, біжать струмочки, Розносять новину: — Гей, всі до річки навпростець, Зустріньмо там весну! 2 дитина
Збігає сніг з доріг, лугів, Уже не сніг — уже вода... Сім’я лелек із-за морів Вернулась до свого гнізда. 3 дитина Шпаки вирують дотемна, Їм добре в зграйці, як ніде. Весна-красна, Весна-красна Уквітчана іде!
Ведуча: То ж давайте, дітки, зустрінемо Весну весняною пісенькою.
Діти разом з ведучою співають пісню «Панночка-весна»
Пісня «Панночка-весна»
сл. В. Паронової, муз. Н Шевченко
Хто сніжок весь розтопив
І травичку розбудив?
- Це вона, це вона,
Люба панночка-весна
Для кого пташки пісні
Заспівали голосні?
Для весни, для весни
Так стараються вони.
Хто для нас ходив у ліс,
Кошик з квітами приніс?
- Це вона, це вона,
Люба панночка-весна В е д у ч а Щось не йде до нас Весна, Мабуть, забарилась. Або в лісі між кущів Вона заблудилась. В ліс весняний підем, діти, Ніби в дім високий, світлий. Лиш тому, хто вірить в казку, Ліс дарує ніжну ласку. Пісня там, і сміх, і квіти! Тільки ж знайте, любі діти, Що в лісах весняних диво Ходить легко і красиво! Що мурашки, птахи й звірі Стрінуть вас, як друзі щирі. Скоріше берімось за руки і вирушаймо в дорогу! Діти беруться за руки, «їдуть» за ведучою та співають пісню «Гей, весна іде».
«Гей, весна іде!»
муз. А Філіпченка, сл. В. Лефтія.
Гей, весна іде!
Все навкруг цвіте.
На поля сонце ллє
Світло золоте.
Потекли струмки,
Он летять пташки.
У лісах, у садах
Ожили гілки
Хвиля вітерцем
Радість нам несе
Йде весна чарівна –
Оживає все! Всі діти сідають залишаються три хлопчики. 1 х л о п ч и к Де ті квіточки ростуть? Їх нема ні там, ні тут! Завтра свято вже у мами, А землю вкрито ще снігами. В е д у ч а Діти, хто це під кущем Плаче, мов рясним дощем? Заходить Зайчик, плаче. Здрастуй, Зайчику біленький, Чом ти плачеш, чом сумненький? З а й ч и к Вже набридла ця зима!
жі взимку геть нема! Кожушок весь обносився, Від зими я вже стомився! 2 х л о п ч и к Твоя правда. Час Весні Панувати на землі! З а й ч и к. Вона вчора мені снилась... 3 х л о п ч и к Щось дуже Весна забарилась! Хотів квіток я нарвати Й маму радо привітати, Але сніг лежить пухнатий! 1 х л о п ч и к. Що, не буде свята в мами? В е д у ч а А давайте всі підем І Весну-красну знайдем. Її в гості ми запросим, І тепла в неї попросим, Щоб розтанули сніги, Й все розквітло навкруги! 2 хлопчик Ваша правда. Я букет Із квіток нарву. Вперед! Діти, взявшись за руки, «йдуть лісом». В е д у ч а Вирушили друзі в путь, Лісом впевнено ідуть. Чують, десь дзвенить водичка, А назустріч їм — Синичка. З а й ч и к Здрастуй, подруго Синичко! Ти куди летиш, сестричко? С и н и ч к а Я дізналась від струмочка, Що тече он там, в гайочку, Що Весна уже іде, Всім дарунки роздає! З а й ч и к Яка радість! Я новенький Попрошу кожух сіренький! 3 х л о п ч и к А я — квіток весняних, Подарую мамі їх! С и н и ч к а Треба в Сонечка спитати, Де нам Весну зустрічати. Воно теж з Весною дружить І по ній давно вже тужить. В е д у ч а Закличку разом заспіваєм — Сонце нею погукаєм. Діти співають закличку «Вийди, вийди, Сонечко...»: (Уривок для ознайомлення)
