Як у гаї при долині сталася новина Зацвіла біленьким квітом калина, калина. На гілочці соловейко, тьохкає дрібненько Покотився спів пташиний на весь світ біленький Покотився спів пташиний на весь світ біленький .
Приспів Калинонька, калинонька божа наречена Пригорнися білим квітом до мене, до мене Ой дан-дана, ой дан-дана божа наречена Пригорнися ой дан-дана до мене, до мене. Програш
Долом, долом долиною зелена травиця Зажурилася дівчина та й біля крини-криниці. Розкажи калино-сестро знаєш чи не знаєш Чи зустріну свою долю, як червона станеш Чи зустріну свою долю, як червона станеш
Місяченьку, рідний брате, Доріженьку посвіти, У садочок погуляти, Як до милого пройти. Там черешні білосніжні, В небі зірка золота, Там цілунки ніжні-ніжні | І медовії вуста. | (2)
Приспів: Полетим удвох у зелений гай, Всі слова твої хороші, Як в душі розмай. В небі голубім дві зорі ясні, Будем разом ми з тобою - Скажеш ти мені.
По стежинці споришевій Босі ніженьки ідуть, У садочку черешневім Карі очі мене ждуть. Там черешні білосніжні, В небі зірка золота, Там цілунки ніжні-ніжні | І медовії вуста. | (2)
Приспів.
Там черешні білосніжні, В небі зірка золота, Там цілунки ніжні-ніжні | І медовії вуста. | (2)
Ні, я вам хвалитися не стану, Все було би радісно, але, Пострічала інопланетяна, Гарний хлопець, просто супермен. І манери в нього непогані, У пришельця із чужих світів, Ти скажи мій інопланетянин, Ти з якої зірки прилетів?
Приспів: Іно-іно-інопланетянин, Посланець жаданий із небес, Відлетиш, я сумувати стану, Бо коли зустріну ще тебе. Іно-іно-інопланетянин, Посланець жаданий із небес, Відлетиш, я сумувати стану, Бо коли зустріну ще тебе.
Інопланетянин зрозуміє, Як у нас живеться на землі, Які у нас в душі рояться мрії, Які у нас будують кораблі. Вивчить він веселого куплета, Скаже мені: «Зіронька моя, Що на місці, де моя планета, На зірковій мапі буду я.
Приспів.
Запитала в інопланетяна, Доки він іще не відлетів, Ти скажи, а мабуть не погано, Жити десь в одному із світів. І тоді мені небесний лицар, На моє питання відповів: «Я тобі без космосу з’явився, Я з твоєї мрії прилетів.»
Протягнулась ниточка від серця до серця, Та сльозами вкритая, ось, ось розірветься. Як же мені серденько зберегти від болю, Коли воно птахою летить за тобою?
Не мовчи, серденько, не мовчи, не мовчи, Розкажи, коханий, чом туга на душі? Я піду з тобою хоч до краю землі, Я твоя, ти вір мені!
Кажуть люди: ніби ми з тобою не пара, І що нашу доленьку вкриє сіра хмара. Не боюся хмари я і ти не лякайся, Не питала я людей і ти не питайся.
Не питай нікого і нікому не вір, Запитай у серця, хай розкаже тобі. Я піду з тобою хоч до краю землі, Я твоя, ти вір мені!
Я піду з тобою хоч до краю землі, Я твоя, ти вір мені!
Протягнулась ниточка від серця до серця, Та сльозами вкритая, ось, ось розірветься. Пригорнусь до милого і біда минеться, Заспіваю милому, може, посміхнеться.
Не мовчи, серденько, не мовчи, не мовчи, Розкажи!
Не питай нікого і нікому не вір, Запитай у серця, хай розкаже тобі. Я піду з тобою хоч до краю землі, Я твоя, ти вір мені! Я твоя!
Протягнулась ниточка від серця до серця, Та сльозами вкритая, ось, ось розірветься. Як же мені серденько зберегти від болю, Коли воно птахою летить за тобою?
Я у полі заблукала, в ньому квітки назбирала Обривала пелюсточки золоті Я квітки запитала, я квітки запитала Чи мене кохаєш ти? Я квітки запитала, я квітки запитала Чи мене кохаєш ти?
Пелюсточки облітають немов квітка промовляє: Про кохання не питай мене дарма Чи на тебе він чекає, чи кохає - не кохає Запитай його сама. Чи на тебе він чекає, чи кохає - не кохає Запитай його сама.
