Співаймо разом (плюс) - Шабан Ірина


Коли неспокій у моїй душі,
У відчай я від цього не впадаю.
Нагадую про чарівні пісні
І їх співаю, з гордістю співаю.
Про рідний край, Карпатський рідний край,
Що кличе нас до себе знову й знову,
Про запашний про диво-коровай.
Про рідну мову, українську мову.

Приспів:
Співаймо разом, співаймо всі,
Бо пісня нам дарує крила.
Співаймо рідні свої пісні,
Я українка і тим щаслива!
Співаймо друзі, співаймо всі
Бо пісня нам дарує крила.
Найкращі в світі у нас пісні
Чарує душу мова солов'їна!

Про шепіт я співаю колосків,
Що запашний дарують хліб щороку.
А ще співаю про своїх батьків,
Без них не можу я зробити й кроку.
А ще у пісні молюся не раз
До Матінки Святої і до Бога,
Нехай вони благословляють нас
На Божий шлях, на праведну дорогу.

Приспів.

Співаймо разом (мінус) - Шабан Ірина

Материнська осінь (плюс)


Малювала казку осінь,
Повз наш двір пройшла,
Розплітала мати косу,
Раптом бачу – сивина.
Ой, чи осінь? Певно осінь,
Та ніколи не збагну,
Та що в двір добра приносить,
Чом же мамі сивину?
Приспів
Осене, осене з косами багряними,
Не чіпай лиш маму ти сивими кольорами.

Всі бажання серця мого
Матері збулись,
А єдиний колір дивний
У волоссі залишивсь.
Не судилось певно, ненько,
Щоб Вас осінь обійшла,
Нині знову став просити,
Вийшов в двір – там сніг, зима.

Материнська осінь (мінус)
Малювала казку осінь,
Повз наш двір пройшла,
Розплітала мати косу,
Раптом бачу – сивина.
Ой, чи осінь? Певно осінь,
Та ніколи не збагну,
Та що в двір добра приносить,
Чом же мамі сивину?...............

Батькам (плюс) - Алла Івашина

Люба матуся і любий татусь,
Для Вас моя пісня лунає:
До Вас у молитві щораз пригорнусь
І щиро Вам в ноги вклоняюсь!
За мене ви Бога молили,
Мене від біди берегли,
Учили любити й раділи,
Мої найрідніші батьки.

Приспів:
Я дякую Богу за маму,
Що стільки ночей не доспала;
За доброго, вірного тата,
Що міг мені все пробачати.
Шануймо батьків наших рідних,
Щоб потім не шкодувати,
Допоки є батько і мати -
Старайтесь їм шану віддати!

Ви дали життя і турботу мені,
Зі мною раділи, й страждали,
Сердечна любов та опіка свята
Мене у недолі тримали.
Спасибі за віру й надію,
Щасливі дитинства роки.
Молюся за вас, мої рідні,
Даровані небом батьки.

Приспів. (2)

Батькам (мінус) - Алла Івашина

Село моє (плюс) - Скобленко Ліля


Звивається стежиночка до рідного села
Та найдорожча жилочка де молодість пройшла
Та ниточка без вузликів, що в серці я ношу,
Та найсвятіша музика якою дорожу, дорожу, дорожу.

Приспів:
Село моє, мій дивосвіт - колисочка подій,
Лишило ти глибокий слід у пам′яті моїй,

Веде вона по споришах в калинові гаї,
до верб, де ночі, не на жарт співають солов′ї,
Де луг, де гайворін трава, де гомонить струмок,
де все дитинство ожива від згадок і думок, і думок, і думок.

Приспів. 2 р.
Програш.
Приспів. 2 р.

Село моє (мінус) - Скобленко Ліля

Родина (плюс) - Христина Яцук


1.
З споконвіку так завжди було,
Тільки ті вважалися багаті,
Де родинне вогнище й тепло,
В кого хліб і сіль були у хаті.
Тут ще з діда-прадіда жила
Мудрі що за роками душу гріє,
З неї п’єм, неначе з джерела,
А джерельце долі не міліє.
Приспів.
Ти – моя, Богом дана, родина,
Ти – маленька планети краплина,
Я доземно тобі поклонюся,
І снаги та любові нап’юся.
2.
Серед тисяч праведних доріг
В котре обираєм ту, єдину.
Де благословенний оберіг,
Де любов, турбота і родина.
Знов зійшлися рідні за столом,
Знов душевна точиться розмова,
Посміхнувся місяць за вікном,
І зоря радіє вечорова.
Приспів.
Модуляція.
Програш.
3.
То ж нехай міцніє і росте,
Ще й плодами щедрими звисає
Те родинне дерево святе,
І ніколи ватра не згасає.
Приспів – 3 рази.

Родина (мінус) - Христина Яцук