Рідне село (мінус) - Надзбручани
...Де б я не їздив, і де б не бував..................

Рідне село (плюс) - Каблучка Неля

1.
Я у рідне село прибіжу босоніж, мов дитина,
Поцілую святу, щойно з печі духм’яну хлібину.
Молока з під корівки удосталь парного нап’юся,
І до вишні старої в саду як дитя пригорнуся.
Приспів.
Рідне село – смак дитинства,
Осінь стріча падолистом.
Рідне село, наймиліше,
Так приїжджайте додому частіше.
2.
Я у рідне село прибіжу босоніж, мов дитина,
Упаду із розбігу в копицю духм’яного сіна.
Десь зозуля кує, а в дворі кукурікають півні,
І пасуться курчата, гусята кумедні, чарівні.
Приспів.
Рідне село – смак дитинства,
Осінь стріча падолистом.
Рідне село, наймиліше,
Так приїжджайте додому частіше.
Програш.
Модуляція.
3.
Я у рідне село прибіжу босоніж, мов дитина,
В полотняній сорочці зорю світанкову зустріну.
І смачного сальця з огірочком солоним скуштую,
І за рідним селом там, у місті, не раз засумую.
Речитатив:
Завжди, коли я повертаюся до рідного села,
Я відчуваю тепло і любов святої землі.
І хочеться вигукнути на весь світ:
Моє Село - найкраще, будь же благословенне Богом,
Моє рідне Село
Приспів.
Рідне село – смак дитинства,
Осінь стріча падолистом.
Рідне село, наймиліше,
Так приїжджайте додому частіше.

Рідне село (мінус) - Каблучка Неля
...1.
Я у рідне село прибіжу босоніж, мов дитина,
Поцілую святу, щойно з печі духм’яну хлібину................

Ой чого ж ти мамо (плюс) - М.Янченко та Т.Денисюк

Ой чого ж ти мамо, посивіла рано
А була ж у тебе золота коса
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав
\
Ой чому ж ти мамо пісню не співаєш
Чом скрипаль для тебе вже мовчить
Це тому мій сину що нема родини
Лиш сова самотньо закричить
Це тому мій сину що нема родини
Лиш сова самотньо закричить
\
Знов в віконце мами кутають тумани
І не видно стежки до воріт
Вже не йдуть до хати маму привітати
Діти і онуки стільки літ
Вже не йдуть до хати маму привітати
Діти і онуки стільки літ
\
Доля не щаслива голівоньку сиву
До кого на старість прихилить
Відцвіла як вишня, стала дітям лишня
Ой як моє серденько болить
Відцвіла як вишня, стала дітям лишня
Ой як моє серденько болить
\
Ой чого ж ти мама, посивіла рана
А була ж у тебе золота коса
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав

Ой чого ж ти мамо (мінус) - М.Янченко та Т.Денисюк
Ой чого ж ти мамо, посивіла рано
А була ж у тебе золота коса
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав.............

Отчий дім (плюс) - Васильківський Юрій
Слова: Едуард Соболевський
Музика: Юрій Васильківський


1
Давно цю хату збудували,
Тут батько матір покохав,
З весіллям буйним не вагались,
І я життя в ній розпочав.
Приспів:
Хатина, батьківська хатина
Стоїть в садку десятки літ,
Де над криницею калина
Розкинула свій білий цвіт.
Хатина, батьківська хатина -
Надійний вірний отчий дім,
Який очікує на сина,
Він є притулок рідним всім.
2
Сховали хату ізумруди,
Що листя від дерев дає,
Вона у пам'яті все будить
В житті наснагу придає.
Приспів.
Вночі у хаті вогник сяє,
Це хтось когось додому жде.
Хоч щастя по світах гуляє,
Воно повернеться, прийде.

Отчий дім (мінус) - Васильківський Юрій
Слова: Едуард Соболевський
Музика: Юрій Васильківський
1
Давно цю хату збудували,
Тут батько матір покохав,
З весіллям буйним не вагались,
І я життя в ній розпочав.

Моє рідне село (плюс) - Іван Гавриляк

Слова і музика Івана Гавриляка

1. Голосом своїм я промовлю,
Струни на гітарі заспівають
Про минулу доленьку мою,
Про яку ніхто іще не знає.
Нагадаю я своє село,
Бойківське, між горами крутими,
Тут моє дитинство все пройшло,
В згадках я залишився із ними.
Приспів:
Моє рідне село,
Моя батьківська хато,
Ти даруєш тепло
Мене в будні і в свято.
Я до тебе спішу,
Ти пробач, що не часто,
І у Бога прошу,
Щоб здорові були мої мама і тато.

2. Рідне все мені і дороге,
Спів зозулі чути на світанні.
Полонило вперше тут мене
В юності палке моє кохання.
Без коріння саду не цвісти,
Як без крил лелеці не кружляти,
Повернусь не раз іще туди,
Де завжди чекає мене мати.
Приспів:

Моє рідне село (мінус) - Іван Гавриляк

Село моє село (мінус)

1.
Біжить, біжить ріка, біжить, хлюпочеться,
Мені в село моє поїхати хочеться.
Пройду стежинами, пройду отавами,
Де пахне юністю, дитинства травами.
Пройду стежинами, пройду отавами,
Де пахне юністю, дитинства травами.
2.
Там хата у селі, з ясним віконечком,
А я прийду туди як зайде сонечко.
І мама вигляне в ясне віконечко,
І скаже знов: Заходь до дому, донечко!
Програш.
3.
Біжать, біжать літа, та не вертаються,
Моє село стоїть, про все міняється.
Село моє жита, ще й у любисточку,
Приносить юності, дитинства звісточку.
Програш.
4.
Село моє в садках, там, де зростали ми.
Ставок стоїть сумний, там поміж вербами
У небі синім там ясніше сонечко
І хата там стоїть, з ясним віконечком.
Шепоче сон-трава в ясне віконечко,
Матусіни слова: Заходь вже, донечко!