Вед.2 В цю чудову пору, коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, в кожному домі, в селі і в місті відзначається велике свято – Міжнародний день – 8 березня.
Вед.3 Ось і ми сьогодні зібралися, щоб вшанувати і поздоровити всіх вас, дорогі наші жінки.
Вед.1 Ми вітаємо всіх жінок, наших мам, бабусь, сестер. Всіх кого ми знаєм і не знаєм. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Посивілих жінок і молодих дівчат. Низький уклін Вам, дорогі жінки, милі мами і бабусі.
Вед.2 Саме в цей день, чудовий , весняний, людство вшановує жінку: жінку – кохану, жінку – господиню, жінку – трудівницю, жінку – берегиню життя на Землі. А перш за все – жінку-матір. Жінка – величне, дивне, ніжне слово.
Тобі вклоняємось сьогодні знову.
Ти – господиня гарна,
Добра, ніжна мати,
Яка не може жити в світі марно,
Все вміє і все хоче знати… Готує, миє і прасує,
Страждає, вірить і сумує,
В світи незвідані мандрує.
Дітей і онучат плекає,
Кому і що потрібно добре знає. Ти, жінко, – ціла академія наук,
Вед.1 Бабусі, матусі, сестрички, вчительки, подруги, усі жінки!!!
Вед.2 Недарма, мабуть, святкуємо ми жіночий день саме навесні. Весна… Лагідна, загадкова, тендітна. Ми так чекаємо її завжди, але приходить вона раптово, бурхливо, змінюючи все навкруги, пробуджуючи природу і наші почуття.
Вед. 3 Як можна сьогодні не згадати нам про рідних бабусь, які від дня народження нашого весь час турбувались про нас.
ВІРШ. Старесенька іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров’я, де тепер воно?
І знов іде… Зникає за деревами…
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе.
Горить ліхтар, ніхто не погасив.
Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими ж я скажу тобі словами,
Що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
І молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
Й насіння в вузликах лежить.
Вед.1 Щасливий той, у кого є бабуся. Вже став крилатим вислів : «Є бабуся – є діти!». Бабуся, бабусенька – невтомна бджілка! Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей.
Вед.2 Ви тільки вслухайтеся: бабуся, бабусенька, бабуня –солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому?
Вед.3 Бо ти її – онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко. 2
Вед.1 Бо ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко. Нехай іноді телятко, буває, що і поросятко.
Вед.2 І коли це бабуся називала мене поросятком?
Вед.3. Напевно тоді, коли ти був бруднулею?
Вед. 1. Згадав! Це було тоді, коли я забруднив чоботи і до бабусі утікав, щоб сховатися від тата. А бабуся не сварить, не кричить,
Поцілує лагідно,та й мовчить.
Добрий день, бабусю, дорога моя!
Це для тебе сонце лагідно сія.
Я люблю твій голос: теплий, дорогий.
Я люблю невтомні рученьки твої. Дорогу мою бабусю
З 8 Березня вітаю!
Теплих усмішок весняних,
Довгих літ прожить бажаю.
Моя бабуся гарна й мила
Вона найкраща від усіх людей
І хоч вона вже трохи посивіла
Але так щиро любить нас дітей! Побажаємо вам сто років жити
Без горя, сліз і без журби!
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многі літа, назавжди! Хай в житті вам радість буде,
