Черепаха аха-аха (+) Чубач Ганна 

Черепаха - аха-аха
У воді сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свої ніжки мила-ила.

Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
На піску сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свою спинку гріла-іла.

Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
У траві сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Конюшинку їла-іла.

Понад нею гуси-уси
Пролітали-али-али
Черепаху - аху-аху
Налякали-али али.

Черепаха - аха-аха
На камінчик сіла-іла
І від страху-аху-аху
Затремтіла-іла-іла.

Ну а потім-отім-отім
Розпростерла довгі крила
І за хмари-ари-ари
Полетіла-іла-іла.

І маленькі діти знають:
Черепахи не літають.
Та як так багато страху,
Полетить і черепаха!
АХА-аха-аха..

Черепаха аха-аха (-) Чубач Ганна

Черевички (плюс) - Величко Тетяна

муз.Петра Помарнацького сл.Анатолія Пашка

Я дівчина невеличка,
Та у праці вміла.
Взула зранку черевички } 2рази
Лаковані, білі.

Приспів: 2 рази

Ой, грайте, музики, -
Дударі завзяті.
Золотими каблучками
Буду вибивати.

Підіймаюсь вранці – рано
І працюю чесно,
А від того розквітає } 2 рази
Рідний край чудесний.

Приспів. 2 рази

За мої умілі руки
Та за гарну вроду –
Женихи всії округи } 2 рази
Не дають проходу.

Приспів.

Гарбузами відкупилась,
Добре всіх провчила,
Лиш останньому призналась, } 2 рази
Серденько вручила.

Приспів.2 рази

Черевички (+)  Коберська Анна 


1.Як би мені черевички, червоні, як щічки,
Танцювала б я охоче, мабуть дні і ночі.
Одягну я черевички, затанцюю дрібно,
Та й піду я до кринички, по водичку срібну.

2.Як би мені чепурненькі, високі підбори,
Тоді б люба моя ненько я б не знала горя.
Одягну я черевички, затанцюю дрібно,
Та й піду я до кринички, по водичку срібну.

3.Черевички червоніють, мов щічки палають,
А думки мої ............................співають
Одягну я черевички, затанцюю дрібно,
Та й піду я до кринички, по водичку срібну.
Одягну я черевички, затанцюю дрібно,
Та й піду я до кринички, по водичку срібну.

Черевички (-)  Коберська Анна

Червоніють черешеньки (плюс) Край Христина

1.
Умивала ранком личко чистою водою,
Та й просила я у вроди, поділись зі мною.
Дай добро і гарну вдачу, дай красу і щастя,
Бережи мене від горя, і від злих напастей.
Приспів.
Червоніють черешеньки, мої щічки круглесеньки,
Вироста ваша дочка як весняний садок.
Червоніють черешеньки, мої ручки білесеньки,
Заплітають дрібнесенько сій дівочий вінок.
2.
У волошки я просила очі сині, сині,
У берізки – стан тоненький, тай і у осини.
В соловейка попросила голос солов’їний,
А в душі – політ високий, чистий, журавлиний.
Приспів.
Програш.
3.
В неба синього просила лагідного сонця,
Щоб цвіла я, наче ружа, край свого віконця.
Щоб в любові я зростала, мов та вишиванка,
І була батькам на втіху, донечка – співанка.
Приспів – 3 рази.

Червоніють черешеньки (мінус) Край Христина

Червоні вітрила (плюс)


1.В чудовій країні, за морем далеким
Красуня Асоль жила з батьком стареньким.
Хоч радість не часто у дім прилітала –
Червоні вітрила дівчина чекала.
А люди сміялись: «Не вірь у гадання,
Як вітер примхливий минуть сподівання.
Бо завжди на хвилях біліють вітрила». –
Та дівчину мрія навік полонила.

П-в:
Червоні вітрила, вітрила надії
Асоль виглядала як щастя, як мрії.
І вірила в те, що на хвилях чекання
Червоні вітрила несуть їй кохання.

2.Всі знали напевне: таке не можливо.
Не вірили люди у щастя, у диво,
Та сонячним ранком червоні вітрила
З’явились у морі й до берега пливли.

П-в:
Червоні вітрила, вітрила надії
Асоль дочекалась – здійснилися мрії.
Бо щастя прилине з далекого краю
До того, хто віру свою не втрачає.

Червоні вітрила (мінус)