1. Нема де правди діти, розкидало по світу, І нині так далеко всі родичі мої, А поруч із зі мною сусідка за стіною, Зріднилися ми з нею, і я люблю її. Приспів: Сусідонько, сусідко, сусідко – непосидько, Зайди, моя сусідко, ти в вечорі на мить. Розкажеш всі дрібниці, останні таємниці, Поп’єм чайку, забудем, де, що кому болить. Програш. 2. Життя мого є свідком моя душа – сусідка, І подруга надійна давно мені вона, І схожі наші долі, ми з нею ділим болі, А свято зустрічаєм із келихом вина. Приспів. Програш. Модуляція. 3. Сусіди ви, сусіди, минають ваші біди, І з вами веселіше за днями день біжить, Обрати вас не можем, отож но, дай вам боже, Сусідів, із якими вам легше буде жить. Приспів.
Тебе нема, у снах нема І день за два в журбі минає, Коли тебе у снах нема Я прокидаючись згораю. Мовчить у промені струна, Душа не споминах не грає, Я залишаючись одна Без тебе долю не признаю. Приспів: Пробач за сльози, що пекучими були, Коли за чварами нас доля обминала, Пробач за весни, що для тебе не цвіли І не карай за те, що боляче кохала, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає Не знаю хто, але так праведно сказав: "Любов останньою ніколи не буває". Як серце в роздумах болить Ніхто за мене не відчує, І тільки мить, щаслива мить Недолі рани залікує. Мовчить у промені струна, Душа не споминах не грає, Я залишаючись одна Без тебе долю не признаю. Приспів.
Музика Олександра Гавриша Слова Вадима Крищенка *** Вже відгоріли айстри у саду, Кленове листя золотом облито. А я іду по стежиці іду, Яку стоптало наше спільне літо. Я знаю ти не вернешся уже, Бо наші долі ніби розкололись, Але для чого пам"ять береже Твоє тепло і твій привітний голос. П-в: Забудеш. Запитують трави сумні Забудеш. Питає із вирію птах, А серце не може сказати, що ні, А серце не вміє сказати, що так.
Забудеш. Запитують трави сумні Забудеш. Питає із вирію птах, А серце не може сказати, що ні, А серце не вміє сказати, що так. *** Я не шукаю на чиїй вині, Те що стежина не простлалась далі, Але здається вже тепер мені, Що ми зміняли радість на печалі. І загубили ніжність молоду В словах гарячих і несамовитих Я знов іду, чого я знов іду По стежці де ходило наше літо. П-в: Забудеш. Запитують трави сумні Забудеш. Питає із вирію птах, А серце не може сказати, що ні, А серце не вміє сказати, що так.
Забудеш. Запитують трави сумні Забудеш. Питає із вирію птах, А серце не може сказати, що ні, А серце не вміє сказати, що так.
Я люблю тебе до божевілля (-) Яцук Христина Класна пісні До Дня закоханих.
Я зустріла милого милого і щирого долею не долею даного мені у душі у нього рай на устах дзвінкий ручай а в очах небес блакить як такого не любить
Приспів
А я тебе люблю до божевілля чи ти причарував чи то чар зілля не можу я тепер без тебе жити яке то щастя є тебе любити
Я хотіла милого милого і щирого щоб він мене так любив мріяв назавжди і тепер пора прийшла я шукала і знайшла на життя а не на мить як такого не любити
