Осінній жовтий лист , кружляє з верху в низ, Свої наспівує пісні. Ти кажеш не журись, я повернусь колись, Не обіцяй цього мені І марно не кажи, і не тривож душі Мені лишилися пісні. Бо знаю я сама, що йде до нас зима, И так далеко до весни. Приспів: Золотава осінь розпустила коси І птахом у небо летить За тобою буду все життя жаліти І серденько буде боліть Золотава осінь йде простоволоса Шепоче мені зупинись І питає вітра де так довго він баривсь 2 – куплет: І знову жовтий лист, від осені сюрприз, Дарує усміх золотий. Кажу слова не ті гублюсь на самоті, Лиш на прощання погляд твій. І марно не кажи, і не тривож душі Мені лишилися пісні. Бо знаю я сама, що йде до нас зима, И так далеко до весни. Приспів: Золотава осінь розпустила коси І птахом у небо летить За тобою буду все життя жаліти І серденько буде боліть Золотава осінь йде простоволоса Шепоче мені зупинись І питає вітра де так довго він баривсь Програш: Приспів: Золотава осінь розпустила коси І птахом у небо летить За тобою буду все життя жаліти І серденько буде боліть Золотава осінь йде простоволоса Шепоче мені зупинись І питає вітра де так довго він баривсь Все питає вітра де так довго він баривсь….
У твоїх очах є щось більше ніж океан здається я в них тону У моїх словах є правда і обман В що вірю я не знаю сам
Пройшовши довгі кілометри ми знов сюди прийшли... І саме важче було почути Коли сказала відпусти...
Пр. Я відпускаю тебе лети Я відпускаю,відпускаю, Але в думках моїх лиш ти І я не знаю я не знаю Як все забути-далі жити Свому серцю все пояснити Я відпускаю тебе лети Я не хочу так-але так хочеш ти...
Здається серце просто розірветься А може вже й воно не б'ється Застигнув час в моїх очах І поцілунок на губах...
Пр. Програш. Я відпускаю тебе ... модул.
Я відкриваюсь тобі - а ти Ховаєшся від мене в мої сни, Поясни...бо я не знаю, я не знаю Як все забути далі жити Свому серцю все пояснити Я відпускаю тебе лети... Я не хочу так - так хочеш ти...
Хотів з тобою бути день при дні, Голубити твої солодкі сни, Але твоє весілля навесні, Моє весілля пізно восени. Ми стоїмо на різних берегах: Твій - у вогні, а мій - у ярих квітах. Як хвиля, день по хвилі пробіга, А поміж нами вічний острів літа.
Приспів: Бо щороку, мила, - то весна, то осінь, Їх чомусь так важко обійти. Тож, давай у літа зустрічі попросим, Хай нас повінчає серпнем золотим.
Ти з осені прийдеш навстріч мені, А я тобі прийду навстріч з весни. Дарма твоє весілля навесні, Дарма моє весілля восени. Понад високих кроней яворів, Мов два перстені у вечірню воду Покотяться по хвилі дві зорі У присмерковій хвилі небозводу.
