Іронія долі, історія матері-жінки. Зібрала валізу, і їду в незвіданий край, Її проводжає родина неначе навіки Куди вона їде? Навіщо? Чому? Не питай! Хіба не знайдеться їй місця у рідному домі? Чому вона тяжко працює на іншій землі? Щоб скруті не жили, не ниділи діти її. ----------Приспів:---------------------------- Берегиня роду мати-українка, Втратила свободу за кордоном гірко. Коротає вік свій на чужій землі Ждуть від неї вістку діточки малі, Ждуть від неї вістку діточки малі. ---------------------------------------------- А діти сумують, їм мамина ласка потрібна, З вікна виглядають, в зажурі старенькі батьки Скоріш повертайся додому матусенько рідна. Читає в листах вже до болю знайомі рядки, ---------------------------------------------- Так часто в тривожні хвилини втрачали ми віру, Губили надію, та не забуваймо одне! Без матері-жінки ми втрачаємо і Україну Не нація та, що так легко втрачає святе! ----------Приспів----------------------------- Берегиня роду мати-українка, Втратила свободу за кордоном гірко. Коротає вік свій на чужій землі Ждуть від неї вістку діточки малі, Ждуть від неї вістку діточки малі. ................................. Вже повиростали діточки малі, Жлуть додому мати діточки її!
Розпрягайте хлопці коней Тай лягайте спочивать А я піду в сад зелений в сад крениченьку копать Копав копав криниченьку У вишневому саду Чи не вийде дівчинонька рано в ранці по воду Маруся раз два три калина Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала
Несе Галя воду коромисло гнеться А за нею Іванко як барвінок вється Галю ж моя Галю дай води напиться Ти ж така хороша дай хоч подивиться
Ти казала в понеділок підем разом по барвінок Я прийшов тебе нема підманула підвела Ти ж мене підманула ти ж мене підвела Ти ж мене молодого з ума з розуму звела
На краю села хатина Загляда в вікно смерека В тій хатині є дівчина Та до неї так далеко Ой сметеко розкажи мені смереко Чом ростеж ти так далеко чарівна моя смереко
Хто родився на Україні вставай наливай Пий до дна пий до дна Ми нальємо ще вина Многая літа многая літа
1. А у мене на подвір”ї кущ калини процвіта, А мені роки підходять, заміж вийти вже пора.
Приспів - 2 рази. Ой, калинонько червона, Ой, калинонько рясна, Розкажи мені, калино, Де, ж, та доленька моя. Програш. 2. Розкажи мені, калино, де шукать мені любов, Де пливе те моє щастя, чи хмаринков, чи водов. Приспів – 2 рази. Програш. 3. А калинонька рясніє, а калинонька цвіте. І нічо мені не каже, ані листям шелестне. Приспів – 2 рази. Програш. 4. А у мене на подвір”ї кущ калиноньки розцвів. Не барися, мій миленький, засилай скоріш сватів. Приспів – 2 рази. Програш.
У вікні моїм світло (мінус) - Гога В'ячеслав слова Миколи Луківа музика Олександра Бурміцького
слова Луківа Миколи музика Бурміцького Олександра 1 У вікні моїм світло, За вікном моїм сад. Наблукавсь я по світу Та й вернувся назад. І стою, як у сні, Хилить плечі утома. Світло в нашім вікні, Я щасливий, я вдома.
Приспів: А тумани пливуть, Такі лагідні й сині, Як бувають лиш тут, На моїй Україні. І сади тут цвітуть, Весняні, білопінні, Як бувають лиш тут, На моїй Україні.
2 Та нема в тому світі Авеню ані сіті, Що чекають мене І вікно мені світять. І нема того саду, Що став коло хати, Де тривожно і радо Чека мене мати.
Світанок впав на землю холодними сльозами, І знову день розбитий в розлуці розбитий поміж нами. Пусті слова кохання, байдужі намагання, І кілометри світла, де ти? Кричу, а ти не чуєш, шепочу ти не віриш, І голос мій все тихше, а ти не розумієш, Що ти мені потрібен, я біль давно забула, Сама тебе я прагну знайти.
Приспів: За тобою в новий день, В новий світ моїх пісень, За тобою в небеса, Там, де ти, любов моя, За тобою в новий день, В новий світ моїх пісень, За тобою в небеса, Там, де тільки ти, любов моя.
Мій жаль розвіє вечір, і знову манить мрія, Та обійме за плечі солодкая надія. Образ не пам'ятаю, тобі, як завжди, вірю, І кожен крок твій знову ловлю. Шукаю між віками очима та вустами, Забуду все на світі, як доторкнусь руками. Тримай мої долоні у ніжному полоні, Я прошепчу до скроні - люблю
Ой весна шумує у полі, Загули на пасіці бджоли, У садочку бджілля роїться, А мене сусідка боїться. Та чого сусідка боїться? Каже, буцім я чарівниця, Що в мене циганськії очі - | Можу її зятя зурочить. | (2)
Приспів (2): Чари, чари, Чари, чари, чари маю, Чари маю, та чужого не займаю.
Схаменись, чудна Катерино, Припни свого зятя до тина, Що йому дівочії чари, | Краще б не тягнувся до чарки. | (2) Хоч у мене гарнії очі, Та я твого зятя не хочу, Бо того, кого покохала, | Я давно вже причарувала. | (2)
