Доки в нас цвіте калина (плюс) - Май Наталія


1
Хто сказав що в нас лишилась на душі тривога,
Хто сказав що в нас немає вільної дороги,
Що на небі тільки хмари, хмари грозовії,
Що на нашій Україні згинула надія.
Приспів.
Доки в нас цвіте калина й сонце в небі світить,
Буде рідна Україна піснею радіти.
Доки в нас цвіте калина й разом ми у колі,
Не розділять Україну вороги ніколи.
2
Хто сказав що нам судилось у неволі жити,
Соловїна наша мова пташиня підбите,
Що лишилась замість волі нам одна морока
Загубилась наша доля на шляху широкім.
Приспів.
Програш.
Приспів-2р

В долонях рідної землі (мінус)

В долонях рідної землі (плюс)


У перший грім, неначе свято,
І дух весняної ріллі —
Живу щасливо і крилато
В долонях рідної землі.

Мережать небо блискавиці,
Туман зволожує вуста.
Та вірю я в зерно пшениці,
Яке під сонцем вироста.

В нім трударя душевний трепет,
Найвищих мрій душевний цвіт.
Пірну на мить у хвилі степу,
Щоб дужчим випливти у світ.

Я з людьми поділюся добром (мінус) - Бучинська Наталія

Я з людьми поділюся добром (плюс) - Бучинська Наталія


Слово матері напутнє,
Змалку сходжені поля,
Чебрецева незабутня
Отча, батьківська земля.
Край мій славою рознісся,
Плине зоряним шляхом,
Сонцем скроплене полісся
Зупинилось під вікном.

Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.

Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.

І лишилось у зірницях,
Наче пам’ять у мені,
Наче димківська криниця
З небом зоряним на дні.
Край мій славою рознісся,
Плине зоряним шляхом,
Сонцем скроплене полісся
Зупинилось під вікном.

Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.

Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.

Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.

Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.

Тьох Тьох (мінус) - Май Наталія

Тьох Тьох (плюс) - Май Наталія


1. Волошки синьоокі колишуться в траві,
У небесах високих солов'ї.
У небесах високих,
У небесах високих.
У небесах високих,
У небесах високих співають солов'ї.
ПРИСПІВ
Тьох Тьох...
2. Нам треба зовсім трішки
І сонця, і тепла,
Щоб рідна Україна розцвіла.
Щоб рідна Україна,
Щоб рідна Україна,
Щоб рідна Україна. як квіточка цвіла!
ПРИСПІВ

Зе мле моя (+) Бойко Катерина


Промайнули в синім небі білих два крила,
Це лелека нам с тобою долю принесла,
Промінь сонця зігріває і в коханні нас кружляє
Ходить пісня берегами і широкими полями

Приспів:
Радуйся, радуйся земле ти моя
бо попрощалася люта зима
Весь у квітах і в любові наш чудовий край
Радуйся, радуйся земле і співай

2к.
Літо по землі гуляє все навколо розквітає
і радіють наші люди одцвіла весна
Сад вишневий спів пташиний наша рідна Батьківщина
В літню пору оживає і з теплом нас всіх вітає

Заспівай, родино (мінус) - Марія Гошовська

Розквіта моя Вкраїна, де під небом журавлиним
Мій Дніпро й мої Карпати, степу даль.
Сторона моя єдина, моє сонце – Україна,
Тиха радість і моя печаль...............

Заспівай, родино (плюс) - Марія Гошовська


Розквіта моя Вкраїна, де під небом журавлиним
Мій Дніпро й мої Карпати, степу даль.
Сторона моя єдина, моє сонце – Україна,
Тиха радість і моя печаль.

Приспів:
Заспівай, родино, щоб усе збулось,
Щоб у нашій хаті лиш добро велось!
Запроси на свято друзів звідусіль,
Буде пісня рідна, буде хліб і сіль!
Заспівай, родино, пам'ятай повік
Материнську пісню, батьківський поріг!
З заходу до сходу бережи в добрі
Нашого народу щастя оберіг!

Ожива в моїм цвітінні молода моя Вкраїна,
Як калина, мов дівчина, в зорянім вінку.
Буде радості година, коли збратана родина,
Будуть друзі на її шляху.

Приспів. (2)