Осень постучалась к нам золотым дождем, И с, увы, не ласковым солнечным лучом. Затянул печальную песню листопад, И под эту песенку, засыпает сад.
А рябина-ягода, словно огонек Согревает, радует пасмурный денек В лужицах, как лодочки листики кружат Серые, холодные, тучи вдаль спешат.
Птицы песни звонкие больше не поют. В стаи собираются и летят на юг. Вечерами тихими дождик моросит, Песню колыбельную, по стеклу стучит. Вечерами тихими дождик моросит, Песню колыбельную, по стеклу стучит.
Український переклад
1 Осінь стукає в вікно, дощик йде рясний, Заблудився у хмарках промінь золотий. Заспіває пісеньку жовтий листопад, І під ту мелодію засинає сад…
2 Горобина до землі нахилилася, А калина у саду – зажурилася… В калюжках, мов човники, листячко пливе, І теплом не радує сонечко ясне. Програш 3 Не співа птахи пісень, стихли всі гаї, І курличуть вдалині, в небі журавлі. Дощик тихо моросить, пісню новую В шибочку вистукує, колисковую 2р.
Гарна пісня про осінь. Слова та музика Наталії Май.
Осінній жовтий лист Кружляє зверху вниз, Свої наспівує пісні. Ти кажеш – не журись, Я повернусь колись – Не обіцяй цього мені. І марно не кажи, І не тривож душі, Мені лишилися пісні. Бо знаю я сама, Що йде до нас зима, І так далеко до весни.
Приспів: Золотава осінь Розпустила осінь І птахом у небо летить. За тобою буду Все життя жаліти І серденько буде боліть. Золотава осінь Йде простоволоса, Шепоче мені – зупинись... І питає вітра, Де так довго він баривсь?..
І знову жовтий лист – Від осені сюрприз – Дарує усміх золотий, Кажу слова не ті, Гублюсь на самоті, Лиш на прощання погляд твій. І марно не кажи, І не тривож душі, Мені лишилися пісні, Бо знаю я сама, Що йде до нас зима І так далеко до весни...
1.Ой шумить холодний вітер, аж гуде, Жовте листячко тріпоче де-неде, А берізка гілочками вся тримтить, Ой, не рви ти, вітре, коси хоч на мить 2р....................
Осінь сонячна блукала, Тихий дощик розсипала, Білим птахом відлітала В синю вись. Світ туманами стелила, Землю листям золотила, Небо зорями розшила - Подивись! Приспів: Побачиш ти фіолетові зорі В небесах, Злетиш аж до самого неба, Наче птах! Дивись, в небі синьому Крил не опали, Колись полетиш зорепадом До землі! Осінь, стомлена безсонням, Сонце гріє на долонях, Засинає синій вечір На плечі. Буде тиша, буде спокій, Стане вітер кароокий, Помандрує журавлями В далечінь! Приспів. (2) Дивись! Дивись! Дивись! Дивись, в небі синьому Крил не опали, Колись полетиш зорепадом До землі!
Осенняя пора (+) - Слова и музыка Н.В.Тананко. Песни звучат в авторском исполнении.
Опять пришла пора душе моей согреться В безумно желтой ласке осеннего тепла. Опять пришла пора, и никуда не деться! Платком пуховым осень на плечи мне легла.
ПРИПЕВ: Ах, осень, осень, осень, осень - Пора надежд моих. И пожелтевших писем неровный почерк, И грусть одна на двоих...
Осенняя пора мудра и безупречна. К ногам ложатся листья и умирают в срок. Короткий штрих дождя подчеркивает вечность. И в этом вся ошибка, и в этом весь урок. ПРИПЕВ.
Ты не стремись понять ее бессвязной речи - Запутывает мысли земная круговерть... Осенняя пора опять легла на плечи - Закутайся и грейся и не о чем жалеть. ПРИПЕВ.
Зернятко до зернятка - З короваєм днина. Не роняй на землю ти Хліб святий,зернину, В ній же як у серденьку - Все про хліб турбота, Про кожнеє зернятко - До сьомого поту...
Приспів: А без короваю - Щастя не буває! В сонці короваю - Слава трудовая! В рушники загорнем Білий хліб і чорний,- Зернятко до зернятка, Зернятко до зернятка - Коровай!
В полі - як потрудишся - Так і веселитись... В полі - кожній грудочці Треба поклонитись. То вологи мало їй, То плакуче небо... Мерзлу і обпалену Землю ніжить треба.
Приспів.
Вчасно треба сіяти, Й берегти зернята - Наша доля й сила в них, Молодість крилата. Зернятко розтопчеш ти - Гнів землі накличеш! Шана хлібу отчому Вічна і велична.
