У віконце заглядаю,день стоїть на ганку. Я сонечко привітаю в ясному серпанку. І косичку заплету я, маю срібний гребінь. Бо я дівчинка красуня - як зірочка з неба.
ПРИСПІВ: Я дівчинка - зоря, золотоволосая, Я дівчинка – зоря, дзвінкоголосая Я дівчинка - зоря, золотоволосая, Я дівчинка – зоря, дзвінкоголосая СОЛО. Ну й красуня в нас Улянка скажуть всі сусіди, Хоч на подіум щоранку у Париж ще й Відень Модну одягну спідничку, стічку золотую Ще й лаковані черевички, так мені пасують.
Дитячі вірші про зиму класиків української літератури
Зимові свята Максим Рильський Вже перший сніг кружляє над землею. І тихо падає. Уже вода Замерзла на озерах. Опада Останнє листя і яснить алею. Останній сніг, там бурий, там блакитний, Іще лежить в окопах і ярах, Ще в пам"яті метелиць білий жах, Ще сонце спить.
З вікна Василь Симоненко
Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став.Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна.
Пливе печаль. Біліють смолоскипи Грайливо пофарбованих ялин - Вони стоять, немов у червні липи, Забрівши в сивий і густий полин.
Полин снігів повзе до видноколу, Лоскоче обрій запахом гірким. Лапаті, білі і колючі бджоли Неквапно кружеляють понад ним...
Сипле сніг І.Франко
Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні, Міріадами летять Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння.
Сипле, сипле сніг, Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає.
Зимою Богдан Лепкий
Сипле, сипле сніг, Криє переліг, Білим килимом лягає Аж під наш поріг. Легкий білий пух, Наче той кожух, Криє землю, щоб не знала Стужі й завірюх. Тишина кругом. Спи спокійним сном, Заки збудешся весною З рутяним вінком.
Снігурі Олександр Олесь
Звідкіль налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном.
Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі... Де взялась весела зграя, Жарогрудні снігурі.
Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки... На горах мак рожевий Так заквітчує грядки.
Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось зачув. Вгору знявся, й дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь.
Що хвилина - і, як в казці, Враз осипались квітками І за вітром над снігами Полетіли снігурі.
Микола Вінгановський
Лягла зима, і білі солов"ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з глоду водить небо оком, І вітер пише вітрові листа, Сорочим оком пише білобоко.
Що гай з землі дивився і стояв, Що солов"ї маліли, як морельки, А Київ, мов скажений, цілував В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги Зимує на щасті, як на листі. Нога в дорозі. Вітер з-під ноги. І пам"ять наша - мак в колисці.
Ліна Костенко
Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй , певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, Все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
Зимова пісенька Л.Глібов
Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком, Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде, як мара! День і ніч стоятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко – Бабу припече, Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече!
Срібні дерева А. Первомайський Срібні дерева, Срібне гілля, Сріблом пухнастим Вкрита земля. Срібні у синьому Небі хмарки. В срібних заметах Срібні стежки Срібний-пресрібний Ліс приберіг Білочці срібний Срібний горіх.
Річка сховалась
А. Качан
Річка сховалась: є і нема – Замурувала річку зима. Там, де рибалки кидали сіть, Можна сьогодні пішки ходить І розглядати щуки на дні, Наче крізь чисте скло у вікні. Там, де латаття влітку цвіло, В гості побігла стежка в село. Ріжуть алмазом лід ковзани Там, де гойдала хвиля човни, Січень надворі, а для дітей Тьохкає крига, мов соловей.
Дід Мороз К. Перелісна
Попід вікнами Мороз Ходить-щулиться То загляне у садок, То на вулицю. - Де ж то дітоньки мої Поховалися? Та невже вони мене Налякалися? Я їм шкоди не зроблю Ані трішечки, Тільки носика вщиплю Для потішечки.
Вчусь у Мороза В. Паронова
Глянь, на вікнах візерунки, Від Мороза подарунки: Квіти срібні, льодяні, Гарні-гарні, як у сні, І ялини-деревини Всі закуті у крижини. Мама каже: «Придивись, Малювать в Мороза вчись!» Я беру альбом і фарби, Намалюю дуже гарно Всю засніжену ялинку І Снігурчину хатинку, Зайчика вухастого, З інею сріблястого.
Морозенко В. Скомаровський
Височенько чи низенько, В кожушку чи в шубі – Умостився Морозенко На столітнім дубі.
От, мовляв, побавлюсь де я Листям лопотючим – Та й дихнув собі знічев’я Вітерцем колючим.
Раз дихнув – і облетіли Жолуді доспілі, Ще дмухнув – і задзвеніли Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву І згори, і з долу, Шарпав крону кучеряву, Зовсім охололу.
Після хуги снігової Голо в лісі й лузі. Тільки дуб стоїть, як воїн, В листяній кольчузі.
Вже зима в дорозі Олександр Богемський
Спить під листям їжачок, Під камінчиком – жучок, Дідусь – під кожухом, Зайчик вкрився вухом. Вже зима в дорозі На скріпучім возі.
Зимонька Л. Забашта
Зимонько, голубонько В білім кожушку, Любимо ми бігати По твоїм сніжку. Всім рум”яниш личенька Ти о цій порі І ладнаєшь ковзанки В нашому дворі.
Гостює в нас зима В.Кленц
Летять, летять сніжинки На поле, ліс і сад, Веселий свій таночок Танцює снігопад. Надворі – лютий холод, Тепла давно нема. Заліз в копичку зайчик І солодко дріма. Мете хвостом лисичка Сніжок біля сосни. В барлозі спить ведмедик, Солодкі бачить сни.
Зима В.Бичко
Дорога біла стелеться, І краю їй нема. Сніжок мете. Метелиця. Прийшла до нас зима. Льодком тоненьким скована, Спинилася ріка. Повита тихим сном вона, Весняних днів чека. І ліс дріма. Безлистною Верхівкою поник. Над ним пісні висвистує Лиш вітер-сніговик.
Сніжок у полі, у долині, І на дорозі, й на горі. На червонястій горобині Стрічають зиму снігурі.
Останній лист злетів з берізки, На білу ковдру тихо впав... Він золотим знайомим блиском Недавню осінь нагадав.
* * *
ЗИМА Леонід Куліш-Зіньків
Десь, кудись поділось літо, Сонця теплого нема. У кожух такенний вдіта Бабця біла йде — зима. В неї в торбі — сніговиця, Ще й хурделиця на дні. — Діставайте рукавиці Й теплі валянки мені! А малечі — просто втіха, Хоч вітрище аж гуло, Бо нагрілись щирим сміхом На санчатах за селом.
* * *
МОРОЗЕЦЬ Грицько Бойко
— Морозець, Морозець, Не щипай за щічки! Теплі валянки у нас, Шубки й рукавички.
Морозець! Морозець! — Плещемо в долоні. У дівчаток і хлоп'ят Носики червоні.
* * *
РОЗГУЛЯЛАСЬ ЗИМА Людмила Савчук
Розгулялась зима. Сипле завірюха. Одягла всіх вона В шуби і кожухи. І жбурля заметіль Снігом по дорозі. Мчать вітри звідусіль, І тріщать морози.
* * *
ВИШЕНЬКА ВЗИМКУ Леонід Куліш-Зіньків
Подивилась у вікно — Лишенько! Не цвіла вже так давно Вишенька. Цвіт, а листячка нема — Десь сховалось? — Ні, це з вишеньки зима Насміялась.
* * *
НЕБО ВКРИЛИ ХМАРКИ Людмила Савчук
Небо вкрили хмарки. Рідко світить сонце. І малює казки Лютий на віконці. За віконцем моїм Пташкам годівничка. Прилітають сюди Горобці, синички.
* * *
ЗІГРІВСЯ Олена Савчук
Ой, щипа мене морозик І за щічки, і за носик! Я з гори лечу в санчатах, А мороз — наздоганяти! Я біжу на гору хутко, А мороз на щічки хука.
Так я бігав, що й забув, Чи мороз насправді був?
* * * КРИШТАЛЕВА ЗИМОНЬКА Грицько Бойко
Кришталева зимонька В срібнім кожушку! Ти кругом насипала Білого сніжку.
Принесла ти радощі Нашій дітворі: Гірочка і ковзанка В кожному дворі!
Кришталева зимонько, Ще сніжку сипни! Сядем на санчата ми, Візьмем ковзани.
Морозець пощипує, І сніжок хрустить... Кришталева зимонька Всіх нас веселить!
Дитсадочок, прощавай! (переробка на мотив пісні "Вологда")
1. Бджілка, бджілка тут на кульбабці гуде, В небі, в небі райдуга пишно цвіте, Звідси, звідси мрія свій шлях почина, Сад мій – дивосвіту весна. Приспів: Милий куточок, сьогодні прощай, В школі на парті чекає буквар. Мамо, восени я школяр! Через годину ми вирушим в путь, Різнії долі життям поведуть, Сад мій буде в серці отут!
2. Дзвоник, дзвоник кличе нас учнями в клас, Скоро, скоро підем в науку від вас. Часто, часто ми хоровод тут вели, Будні за рікою сплели.
3. Мішки, мішки сіли засмучено в ряд, Лялька, лялька свій замінила наряд. Букви склали в танці своїм: «Прощавай!», Сад наш, дорогенький, бувай!
Дитсадочок - Сл. Лідії Руденко . муз. Миколи Ведмедері.
Мелодія пісня гарно прослухується в мінусі.
У садочок, як на свято поспішаємо щодень. Тут чекає нас цікавий світ мандрівок і пісень. Приспів: Дитсадочок затишний наш, де панує доброта І казковий дивосвіт перед нами ожива.
Тут знайдем підтримку друга в колі хлопців і дівчат. Ми маленькі українці, покоління козачат. Приспів.
Подивіться в оченята у них світиться тепло. Хай на голубій планеті верховодить скрізь добро. Приспів.
Приємно як, гостей багато. Завітали всі на наше свято. Тож радо всіх дітей вітайте, у перший клас їх проводжайте, Сьогодні вечір особливий – останній, трішечки сумний. .. До зали просимо малечу на наш чудовий випускний.
Ведуча: В дитсадку сьогодні свято – урочистий день у нас! Йдуть вчорашні дошкільнята вже до школи в перший клас.
Ми як рідних їх любили та прощання час настав. Школярами стали нині ті, хто так цього чекав.
Багато доброго, нового, життя відкриє ще для вас, Як перша сходинка до нього для всіх вас буде перший клас.
Весь дитсадочок вам бажає доріг щасливих і дзвінких. А школа радо привітає першокласників таких.
1. Дозвольте розпочати чудове наше свято. Ми на порозі школи, вчорашні малюки.
2. Цей урочистий ранок, у свіжі барви вбраний. Зустрінемо сьогодні усі ми залюбки.
3. Прикрашений наш світлий зал красивими квітками. Зібрались ми усі гуртом із друзями й батьками
4. У залі зараз стоїмо, хвилюючись говоримо, Як шкода нам іти з садка, але до школи вже пора.
5. Собі ніяк не уявлю, що в групу не зайду свою. Що інші вже малята тут будуть завтра грати.
6. Настане вересень - і на урок покличе перший нас дзвінок. І в школу як на свято ідуть усі малята.
7. Жилося нам тут весело – співали, танцювали. І навіть не помітили, що вже дорослі стали.
8. Відчинить школа двері нам, але ж ми обіцяєм вам, Що не забудемо свої в садку проведені роки.
Пісня «Детство»
Ведуча: Сьогодні ми з вами пригадаємо як нам жилося в дитячому садку. Згадаємо один день з нашого життя
1. Ми все добре пам’ятаємо, І вам про це розповідаємо.
2 Батьки привели нас в садочок. Садочок зустрів нас гостинно, Маленьких синів і дочок Малих громадян України.
3. Давайте згадаємо ранок, Коли чекав смачний сніданок. Нас вихователька чекала І у віконце виглядала.
Вихователь: Як гарно, любі діти , у вікно вас виглядати, І щоранку вас чекати. Станьте рівно, приготуйтесь, Руки в боки, не лінуйтесь. Усі разом посміхніться, Вправо, вліво поверніться. Що ж огляд ми зробили вчасно. Ви в порядку, все прекрасно. Всі веселі і здорові. До зарядки всі готові?
Сашко: Я зарядку робив зранку, Слухався після сніданку. Буть слухняним намагався, От до школи вже зібрався. Правда я іще ніколи не збирав портфель до школи,. Хто б тепер мені сказав, чи я все в портфель поклав?
Ведуча: А що в твоєму портфелі?
1. У Сашковому портфелі дві коробки карамелі, У новім пеналі цвяхи та медалі.
2. Ще поклав він їжака, заводного літака, Два з повидлом пиріжки, пістолет залізний. Ну а зошити й книжки у портфель не влізли.
Ведуча: Діти, а хіба можна носити з собою таке до школи?
