Жовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкриті навстіж двері в школі — Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Уперше діти урочисто Переступають цей поріг.
АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК Н. Забіла
Андрійко наш уже школярик: Іде з портфеликом в руці, А в ньому зошити й букварик, Пенал, і ручка, й олівці.
*** В. Скомаровський
Прийде осінь. Закурличе Журавлями в ранній час, І дзвінок мене покличе Перший раз у перший клас. *** Виріс я, я вже школяр Я хвилююся весь час Адже я прийшов до школи Перший раз у перший клас! На дванадцять вчитись хочу Є вже ранець з букварем Був я вчора просто хлопчик Став нарешті школярем!
*** Ой веселе свято в нас, Я іду у перший клас! В мене квіти у руках, В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе, Гарно так навколо. Осінь, як я ждав тебе, Щоб іти до школи!
*** Н. Забіла
— Ой Степане, ой Миколо, Куди ти спішиш так скоро? — Нема часу на розмову, Поспішаю в рідну школу.
ДО ШКОЛИ Н. Май
Я сьогодні йду до школи, Вже нові настали дні, Поможи, щаслива доле, Бути вченому мені. Я прийду до школи вчасно, До науки там візьмусь, Я навчусь писати красно І читати на-у-чусь.
Я – школяр. Іду до школи, Ждав науки стільки літ! З книг пізнаю все навколо, Україну й цілий світ. Я сьогодні йду до школи В товаристві школярів!.. Ясне сонечко над полем, Ясне сонце в букварі!
ЙДЕ ЯРИНКА Л. Савчук
Перший, перший, перший раз Йде Яринка в перший клас. Перший раз за парту сіла, Пише палички несміло. Ох, невмілі ручки, Неслухняна ручка. Дівчина маленька, Палички кривенькі. В класі тиша, тиша, тиша… Вже Яринка пише, пише… Дівчинка маленька, Літери рівненькі І слова чудові. Ось вам слово в слово: МАМА, УКРАЇНА — НАША БАТЬКІВЩИНА
ШКОЛЯРКА В. Дмитренко
Іде малесенька Галинка, Маленька мамина перлинка, В руці портфелик свій несе, Радіє дівчинці усе. Навколо гарно, як ніколи, Бо йде школярочка до школи.
Іде, щоб разуму набратись, Навчитись думати й писати, Людей і мову шанувати. Чи йде, чи над землею лине, І їй всміхається Вкраїна. МАЛИЙ ШКОЛЯРИК М. Підгірянка
Гей, нема то так нікому, Як школярику малому: Він не журиться ніколи, Взяв книжечки — і до школи! А в тій книжці малюночки, А в тій книжці співаночки, І наука, і забава, Бо та книжечка — рідненька, Тулить її до серденька, Сторінки все оглядає, Вірші радісно читає…
МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК Надія Кир’ян
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку, М’яч, перо, граблі, подушку, На обід м’яку пампушку, Двох ведмедиків, лопату, Білочку руду хвостату, Лук, і стріли, і рушницю, Ще й пухкеньку паляницю, Ще стільця, стола і парту, І географічну карту, Трактора, машинку, мило – Вже й надворі звечоріло. Сів Миколка, дума думку: «Чи усе поклав у сумку?»
ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ
Дуже рано прокинулось сонечко, Вже й гуляє в небесній блакиті. Ще раніше прокинулась донечка, Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка, Вчасно зібрано все, як ніколи. Та хвилюється донечка трішки, Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю І удач у житті їй багато. Хай печалі її оминають. 3 Першим вересня, донечко, з святом! Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ Б. Гірський
Я збираюся до школи, Вже немало знаю слів. Вчить матусенька поволі, Щоб читати я умів. Букву Б — бабуся вчила, Букву Т — татусьо наш, Букву М — матуся мила, Букву Д — дідусь Панас. Букву О-ля сам знайшов я — То сестриччине ім’я. Буква В — Вкраїна, воля, С — то вся сім’я.
Сам стараюся шукати Хоч би букву в день одну. Вчусь до купочки складати: Ма-ма, баб-ця і ді-дусь. Щоб в житті чогось навчитись, Не соромити рідню, — Вчуся також я числити, Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки, Тож у сумі буде п’ять, Так щодень поволі, трішки, Я навчився рахувать. А тепер уже без бабці І без мами й дідуся Порахую в хаті тапці, Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи Й так чекаю того дня! Вчить мене, хоча й поволі, Наша згідна вся сім’я.
