Офіцери (мінус) - О.Пономарьов П’ять кінців у зірок Гордо сяють вони, на нових офіцерських погонах І від сяйва того, сліпло сонце, коли ми вставали в парадні колони . І по плацу пройшли, ми карбуючи крок Почуттями торкаючись неба Твердо знаючи шлях, ми дійшли до зірок І нам іншої долі не треба . Приспів: . Ми живемо в піснях, ми ідемо у бій За вітчизну не ради кар'єри І за це нагород, не чекають собі Офіцери, бойові офіцери І за це нагород, не чекають собі Офіцери, бойові офіцери . Хай зірками на скроні впаде сивина Офіцерській не зрадимо дружбі Традиційно осушимо першу до дна Ми за тих, хто сьогодні на службі . А якщо ти до дому зі служби прийшов І з теплом тебе в серці стрічають Значить другу підняти, не гріх за любов За жінок, що завжди нас чекають . Приспів: . Третій тост, як завжди ми піднімим за тих, Хто ніколи вже нам не всміхнеться. Як сльоза забринить, наша пам'ять про них В наших душах повік не зітреться. . Приспів: . Офіцери, бойові офіцери...
Я дочекаюсь тебе, любий сину, Повір дочекаюсь! Я Божу Матір прошу, Щоб від тебе біду відвела! Слізьми омиті ікони | І в серці вогонь не згасає, | Бо я пишаюсь тобою, | Болюча кровинка моя! | (2)
Я дочекаюсь тебе, мій коханий, Повір дочекаюсь І я в обійми твої, Наче зірка з небес упаду! І я зізнаюсь тобі, | Що кохаю, як вперше зізнаюсь, | Своїм теплом я, коханий, | Від тебе біду відведу! | (2)
Я дочекаюсь тебе, любий тато, Повір дочекаюсь, А поки ляльку свою бережу, Ту, що ти дарував, Я мрію, щоб ти побачив, | Як я в білій сукні кружляю. | Прошу тебе, повернись, | Ти найкращий у світі татусь! | (2)
Ти повернешся, бо знаєш, Що рідні серця відчувають! Ти повернешся, бо чуєш, Як молять вони до небес! Ти повернешся, ми віримо, | Знаємо й вірно чекаєм! | Наші гарячі серця | В злу негоду зігріють тебе
Повертайтесь з війни (плюс) - Міщенко Михайло Пісня присвячена усім хто зараз знаходиться на сході країни.
Пригадай Як цвіли сади у нас Пригадай Як тут грались діти Та війна Зруйнувала долі І тепер На могилах квіти
Приспів
Повертайтесь з війни, Повертайтесь до дому живі. Хай не йдуть по ваших домівках, Похоронні листи. Повертайтесь до ваших сімей, До батьків Ваших. Нехай стихне плач матерів, По героям нашим.
ІІ
Та війна Розділила країну І тепер Проти ворога разом Та в біді Ми нікого не кинем Адже сила Не один, а всі разом
Приспів
Повертайтесь з війни, Повертайтесь до дому живі. Хай не йдуть по ваших домівках, Похоронні листи. Повертайтесь до ваших сімей, До батьків Ваших. Нехай стихне плач матерів, По героям нашим.
1. От і знову щебече весна коло нашої хати. До травневого столу зійшлись посивілі солдати. А при тихім вікні стала пам"ять війни, Вічна пам"ять війни. Обнялися побратськи, неначе побачились вперше, пожурилися тихо, що стало з літами їхменше. Посміхну лись весні, що зростають сини. Виростають сини, як надія і пам"ять. ПВ: Спасибі, солдати, за подвиг століть, якому нема і не буде ціни, за право і щастя любити і жить, і сіяти жито на мирні лани. Ароки летять, як сніг сивини, і юність не вернеш з війни, а - Ваша зоря безсмертно зорить, як в битвах врятований світ. 2. Я вклоняюся вам по-синівськи доземно, солдати, я молюся на ваші святі перемоги і втрати. Тільки ж ви не спішіть у останній похід, тільки ж вічно живіть. Ми вам рясту м"якого постелим від хати до хати, надаруєм онуків, немов ластів"яток, до свята. Тільки в бронзу й граніт не спішіть, не спішіть, ми живим вам даруєм нев"янучу пам"ять.
