У матері над хатою (мінус)
...У матері над хатою лелеки цокотять.
У матері над хатою два лебеді летять...............

Фронтові сестрички (плюс) - Пашкевич

Фронтові сестрички (мінус) - Пашкевич

Солдатські матері (плюс) - Дунець Василь

Солдатські матері (мінус) - Дунець Василь
Слова: М.Баліцька
Виряджала мати сина:
Йди, служи, синочку мій!
Рідну землю боронити -
Це обов'язок святий!
Раптом випав серед літа
На троянди білий сніг,
Син із війська не вернувся
Вже на батьківський поріг.

Приспів:
А мати жде, а мати виглядає
Чаїно квилить мамина душа,
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав "Прощай!"
А мати жде, все ж вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.

Посивіла з горя мати,
Болем зойкнула душа,
Бо згадала як маленьким
Син навстріч їй поспішав.
Небо плакало дощами,
Гасли зорі угорі,
Носять квіти на могили
Всі солдатські матері.

Ветеранам минувшей войны (плюс) - Валевская Наталия


Май...Весна...Счастливые лица..
День Победы...И нет ей цены.
Низко-низко хочу поклониться
Ветеранам минувшей войны.
Не однажды рискуя собою,
Сколько мужества,сил было в вас.
Два словечка простых "Я прикрою!"
Вы в бою повторяли не раз.

Сколько павших в боях за Отчизну
Не обняли своих матерей?
Сколько тысяч загубленных жизней
Не вернулось из концлагерей ?
Ад войны проплывёт пред очами,
И слезой затуманится взгляд.
До сих пор ноёт сердце ночами,
Или старые раны болят.

Тихо вышел во двор на минутку,
И страдая от ноющих ран,
Закурил,как в войну,самокрутку,
На крылечке седой ветеран.
Над землёй полоска тумана,
Расцветает салют вдалеке.
А у старенького ветерана
Покатилась слеза по щеке.

Сколько павших в боях за Отчизну
Не обняли своих матерей?
Сколько тысяч загубленных жизней
Не вернулось из концлагерей ?
Ад войны проплывёт пред очами,
И слезой затуманится взгляд.
До сих пор ноёт сердце ночами,
Или старые раны болят.

Вечная им память...

Ветеранам минувшей войны (минус) - Валевская Наталия

Ветерани завжди в строю (мінус) - Надвечір'Я (Хор Ветеранів)
Слова: Петро Карась
Музика: Іван Пустовий

1
Знову палає квітами весна,
Щедрою стала рання сивина.
Мало вже нас, ветеранів війни,
Замість окопів – золоті лани...
Приспів:
Прапор полоще синява легка,
Владно гримить бадьора мідь полка.
Пісня дзвенить, мов трель солов'я,
Гордість і слава моя!
2
Сміло боролись на фронтах війни
Славні молодці, горді соколи.
Всі, як один, за Вітчизну святу,
Вічну свободу і землю в цвіту.
3
Більше не сміє нас лякать орда,
З нами козацька зміна молода.
Разом йдемо ми плече до плеча
Відвагу орлину і волю сурмача.
2
Прапор полоще синява легка,
Владно гримить бадьора мідь полка.
Юність згадаєм бойову свою –
Ветерани завжди в строю!
Ветерани завжди в строю!

Листи (плюс) - "Дарничанка"

Бува, одна, тамуючи досаду
Вдовиної печалі й самоти,
Надіслані з окопів Сталінграда
Я знов твої прочитую листи.
Приспів.
Листи, листи, реліквії кохання,
Трикутні, наспіх писані листи,
Літописи геройства і страждання,
Надій твоїх пожовклі паспорти.

Не знаю я, яку страшну воронку
Там громом вибив проклятий снаряд….
Одержала неждано похоронку:
«Ваш муж погіб в боях за Сталінград…»
Приспів.
І по щоках скотилася сльозина,
Гойднулось горя полум’я руде…
Я в розпачі притискувала сина
І донечку маленьку до грудей.
Приспів.
Шумить весна, вкриває листям віття,
Бузками запашними розцвіта…
Лишилися в серцях од лихоліття
І слави дзвін, і вічна гіркота.
Приспів.
Літа, літа, птахи моєї долі
Полинули на крилах самоти...
Реліквіями давніми, як болі,
Печуть твої пожовклі вже листи.

Листи (мінус) - "Дарничанка"

Бува, одна, тамуючи досаду
Вдовиної печалі й самоти,
Надіслані з окопів Сталінграда
Я знов твої прочитую листи..................