Мамина хатина (-)

Мамин оберіг (плюс) Татьяна Яровая


Як була я маленька
При свічах урочисто
Подала мені ненька
Свій дарунок – намисто
Тільки вийду за поріг
Сяє мамин оберіг
І чумацький шлях цвіте
Мов намисто золоте
Коли сієш ти зірки
З материнської руки
Обіймає сто доріг
Материнський оберіг

Приспів:
Мамо – горлице рання
Захисти від страждання,
Бо прекрасний світ.
В ньому руки материнські ніжні
Рік його пригадаю
І рятує за даллю мамин заповіт,
Оберіг мій, небесне ім’я – мама моя.

Мама рідна, єдина
Згадка в долі не стерта
Золота намистина
Випадає з конверта
А намисто виграва
Наче світяться слова
Рідне слово не чуже
Оберіг обереже.
Я живу при світі дня
Там де жде мене рідня
Обіймає сто доріг
Материнський оберіг

Приспів

Рік його пригадаю
І рятує за даллю мамин заповіт,
Оберіг мій, небесне ім’я,
Оберіг мій, небесне ім’я – мама моя.

Мамин оберіг (мінус)

Маму я люблю (плюс)

У матусі руки лагідні, ніжністю сповнені.
А її усмішка зоряна радує мене.
Біля мами завжди добре мені,
Тепло мені, любо мені.
Коли мама мене обійме все лихе мине.

Приспів:
Бо матусеньку свою дуже сильно я люблю
Вона ластівка моя, ніжна пісня солов’я.
В мами посмішка і сміх наче сонечко для всіх,
Наче зірочка ясна моя фея чарівна.

У моєї мами серденько ніжністю сповнене
Пожаліє мене лагідно, сльози обітре.
Біля мами завжди добре мені,
Тепло мені, любо мені.
Коли мама мене обійме все лихе мине.

Приспів 2р.

Маму я люблю (мінус)

Ангел (мінус)

Тихий вітерець
Вітоньки гойда,
Місяць чарівник
Зорі розсипа...
Із далеких снів
Ангел прилетів,
З білими крильми
Біля мене сів.
---Приспів:---
Дуже я прошу тебе,
Ангел дорогий,
Щастя з неба принеси
Матінці моїй
І від горя захисти
Матінку мою,
Ангелочок дорогий,
Маму я люблю!
---------------
Лагідний туман
Землю огорнув,
Тихий вітерець
У гаю заснув,
Із далеких снів
Ангел прилетів,
З білими крильми
Біля мене сів.
---Приспів---
-----(+1)----
---Приспів---

Ангел (-)

Мамині долоні (+)



Як сідає вечір на порозі хати
Золотистим шовком зорі гаптувати
Я від зір тих ясних наче у полоні
Заховаю личко в мамині долоні / 2р.

В тихій диво-ласці казка розквітає
Знає, що дитинство вічним не буває
І не вічне чудо в золотім озерці
Лиш любов до мами на весь вік у серці / 2р.

Десь на небосхилі тихо зірка сяє
А мені матуся щастя вишиває
Ніжність свого серця і любов тривогу
Стелить злото-шовком місячну дорогу
Стелить злото-шовком...

Знаю, де б не була я, на стежинах долі
будуть гріти душу мамині долоні.
І ласкавий вечір на порозі хати
Сяде поруч неньки мене виглядати /

Мамині долоні (-)

Чорнобривці (+)

Чорнобривцi насiяла мати,
У моiм свiтанковiм краю,
Та й навчила веснянки спiвати,
Про надiю квiтучу свою...

Як на тi чорнобривцi погляну,
Бачу матiр стареньку,
Бачу руки твоi моя маму,
Твою ласку я чую рiдненька…

Я розлуки та зустрiчi знаю,
Бачив я у чужiй сторонi,
Чорнобривцi iз рiдного краю,
Що насiяла ти на веснi…

Як на тi чорнобривцi погляну,
Бачу матiр стареньку,
Бачу руки твоi моя маму,
Твою ласку я чую рiдненька…

Прилiтають до нашого поля,
Iз далеких краiв журавлi,
Розцвiтають i квiти I доля,
На моiй Украiнськiй землi...

Як на тi чорнобривцi погляну,
Бачу матiр стареньку,
Бачу руки твоi моя маму,
Твою ласку я чую рiдненька…

Як на тi чорнобривцi погляну,
Бачу матiр стареньку,
Бачу руки твоi моя маму,
Твою ласку я чую рiдненька…