Як була я маленька При свічах урочисто Подала мені ненька Свій дарунок – намисто Тільки вийду за поріг Сяє мамин оберіг І чумацький шлях цвіте Мов намисто золоте Коли сієш ти зірки З материнської руки Обіймає сто доріг Материнський оберіг
Приспів: Мамо – горлице рання Захисти від страждання, Бо прекрасний світ. В ньому руки материнські ніжні Рік його пригадаю І рятує за даллю мамин заповіт, Оберіг мій, небесне ім’я – мама моя.
Мама рідна, єдина Згадка в долі не стерта Золота намистина Випадає з конверта А намисто виграва Наче світяться слова Рідне слово не чуже Оберіг обереже. Я живу при світі дня Там де жде мене рідня Обіймає сто доріг Материнський оберіг
Приспів
Рік його пригадаю І рятує за даллю мамин заповіт, Оберіг мій, небесне ім’я, Оберіг мій, небесне ім’я – мама моя.
1 Мамина доля як пісня, Пісня глибока як море. Силу любові матусі Не зрозуміти ніколи. Приспів: Доля така, доля така, Завжди себе віддавать до кінця, Доля така, доля така, Линути серцем туди де дитя. 2 Мамині очі як зорі, Глянеш і все зрозумієш. То засіяють від щастя, В гніві одразу темніють. 3 Мами молитва зціляє, Руки лікують всі рани. Тільки зростем і частенько Ми про матусь забуваєм.
Мій дім, моя хатина, моя хата, Стежина в двір - під ноги, як рушник. Там сни дитинства ходять по кімнатах, Мій дім їх, як святі скарби, зберіг. Мамо, розкажи мені казку.
1.Я в дитинство своє заглядаю і здається, неначе у сні Тихі сутінки віти зривають, розкриваються миті ясні. Наче винне мале кошенятко, біля ліжечка твого стою, І як кожне в дитинстві малятко, тихо прошу матусю свою Приспів: Ну зроби, ну зроби мені ласку, Розкажи мені матінко, казку. Про співучий такий і чудовий, Про мій рідний смерековий гай. Ну зроби, ну зроби мені ласку, Розкажи, розкажи мені, казку. І я стану, як світ цей казковий Ти тихенько мені заспівай.
2.Ось чугайстер по горах блукає, ніжна мавка сплітає косу Ось козак, що чар-зілля шукає і збирає ранкову росу. Ось дракон пролетів наче хмара і знайшов він чарівне перо, І щаслива, закохана пара, що завжди переможе добро. Приспів:
3.Ці казки я завжди пам”ятаю, ношу завжди їх в серці своїм, Я по них все життя виміряю, свято вірю словам чарівним. Та дитинство, мов сон пролетіло, все здавалось казкове, мине Раптом, чую знайоме і миле, ніжно донечка просить мене Приспів:
