Мама (задавка) - Попович Мирослава

Мама (мінус) - Слова: Наталія Май
Музика: Наталія Май
Виконує: Наталія Май
Знову зорі в небі засинають,
Тепле літо шелестить в житах,
Спомином солодким оживає
Колискова пісня золота.
То моє дитинство босоноге
Заблукало десь у далині,
Мама біля самого порогу
Сумно усміхається мені.

Приспів:
Мамо, мамо, мамо,
Хай печаль мине,
Ніжними руками пригорни мене,
Зірку вечорову засвіти в вікні,
Пісню колискову заспівай мені!

Тихий вітер зорі розгойдає,
Цвіт розгубить м'ята запашна,
Забринить, засвітиться над гаєм
Солов'їв рапсодія сумна
І солоні сльози котять рясно,
Щемом завмирають на вустах,
На душі так радісно і ясно,
Як в дитинстві в мами на руках!

Приспів.

Мамо, мамо, хай печаль мине,
Ніжними руками пригорни мене...

Приспів.

Не треба мамо не плач єдина (плюс)


Коли я в очі мамині погляну
То бачу там безмежнеє тепло
І на душі мені так легко стане
Як ще в житті ніколи не було
Коли я до матусі пригорнуся
То світ неначе зміниться умить
Я немов дитини посміхнуся
А серденько тихенько защемить

Приспів: 2р
Не треба мамо
Не плач єдина
За тебе молиться щодня твоя дитина
Не треба мамо витри свої сльози
Я віджену від тебе біди і морози

Вже перша сивина торкнула скроні
Від ночей недоспалих і тривог
Я поцілую лагідні долоні
До серденька пригорнуся твого
Я низько до землі тобі вклонюся
За мудрість щиро дякую тобі
Пробач мені ріднесенька матусю
Ти найдорожча на усій землі

Не треба мамо не плач єдина (мінус)

Мамина криниця (плюс) - Поштар Раіса


У маминім саду, сумують абрикоси
Скудовжився город, поріс густий бур'ян
І стеле дощ, свої патлаті коси
І зник духмяний запах хризантем

Приспів:

І лиш криниця, мамина криниця
Цілющу воду з глибини дає
Чого ж коли тої води нап'юся
Болить, ридає серденько моє

Чи сонце світить, чи туман лягає
Стоїть хатина в вікнах самота
А по стежках, де матінка ходила
Росте жагуча, буйна кропива

Приспів / Програш /

Піду, шукаю маму на подвір'ї
Спориш зелений виріс і зітлів
І хоч роки мої летять у вирій
Я все ж шукаю маминих слідів

Приспів:

Горіхів тут ніхто вже не збирає
Вороння кряче на старих гілках
Матусене село з землі скликає
З дитинства спогад тане у літах

Приспів: /2р/

Мамина криниця (мінус) - Поштар Раіса

Вишиванки мами (плюс) - слова Софія Кримовська музика Оксана Рошка-Первова виконує Євген Гудзь

1.
Малює матір ниткою роки
на полотні, проколюючи рани.
І непомітно, ніби із туману,
з’являються то квіти, то птахи.

Не злічиш кольорів і хрест дрібний,
не вловиш слів у тихій пісні мами…
Так швидко сутеніє і тумани
вкладають спати наш садок старий.

Приспів
А мама шиє довгі вечори
чи скатертину, чи яку фіранку.
Хрести дзьобає до самого ранку –
від пізньої до ранньої пори…

Життя дошиє дрібно в полотні,
віддасть мені, як все, що в світі мала.
Моя красива, трохи сива мама,
гарячі руки, очі ледь сумні…

2.Покрученим гілкам навіють сни:
буяння цвіту, яблука рум’яні –
і віти тарабанять в хатні рами,
і пуп’янки неначе навесні…
Розвію сум, тумани розжену
дитячим сміхом, сонцем і весною!
Буяє сад – цвіте разом з тобою
і я в тобі надією живу…
Приспів

Вишиванки мами (мінус) - слова Софія Кримовська музика Оксана Рошка-Первова виконує Євген Гудзь

Так далеко мама (Лелеки)
Муз. М.Мазур, М.Березутський, сл. М. Мазур

Я задивилась у небо… Лелека,
Він з батьківщини моєї, здалека.
Там, де було все не так, як хотіла,
І у чуже, наче птах полетіла.

Приспів.
А там далеко зосталась мама найдорожча у світі сама.
За доню молить сердечно бога, минають дні
А мені сниться, що під вербою ми розмовляємо вдвох з тобою
І найдорожче шепочу слово уві сні.

Твої листи пахнуть м’ятою, нене,
Благословінням небесним для мене
А між рядками щоразу читаю
Слізьми написане – доню, чекаю!

Приспів.
Бо там далеко зосталась мама найдорожча у світі сама.
За доню молить сердечно бога, минають дні
А мені сниться, що під вербою ми розмовляємо вдвох з тобою
І найдорожче шепочу уві сні.

Програш.

Та прийде час – повернуться лелеки,
Із країни теплої в край свій далекий
І я, як птаха, вернуся додому,
Забуду біль свій розлуку і втому.

Приспів
Бо там далеко чекає мама найдорожча у світі сама.
За доню молить сердечно бога, минають дні
А мені сниться, що під вербою ми розмовляємо вдвох з тобою
І найдорожче, шепочу слово уві сні.

Так далеко мама (Лелеки) (мінус)
Муз. М.Мазур, М.Березутський, сл. М. Мазур