Чого мені тяжко сл. Т. Г. Шевченко вик, Борис Гмыря

 

Чого мені тяжко, чого мені нудно,
Чого серце плаче, ридає, кричить,
Мов дитя голодне? Серце моє трудне,
Чого ти бажаєш, що в тебе болить?
Чи пити, чи їсти, чи спатоньки хочеш?
Засни, моє серце, навіки засни,
Невкрите, розбите,— а люд навісний
Нехай скаженіє... Закрий, серце, очі.

Якби мені черевики (плюс) — Дует сестер Павлишин


Якби мені черевики,
То пішла б я на музики,
Горенько моє!

Черевиків немає,
А музика грає, грає,
Жалю завдає!

Ой піду я боса полем,
Пошукаю свою долю,
Доленько моя!

Глянь на мене, чорнобриву,
Моя доле неправдива,
Безталанна я!

Дівчаточка на музиках
У червоних черевиках, –
Я світом нужу.

Без розкоші, без любові
Зношу свої чорні брови,
У наймах зношу!

Як би мені черевики (для школи) (мінус)

Якби мені черевики,
То пішла б я на музики,
Горенько моє! (Двічі)

Черевиків немає,
А музика грає, грає,
Жалю завдає! (Двічі)

Ой піду я боса полем,
Пошукаю свою долю,
Доленько моя! (Двічі)

Глянь на мене, чорнобриву,
Моя доле неправдива,
Безталанна я! (Двічі)

Дівчаточка на музиках
У червоних черевиках, —
Я світом нужу. (Двічі)

Без розкоші, без любові
Зношу свої чорні брови,
У наймах зношу! (Двічі)

 Встає хмара з-за лиману - Тарас Лазуркевич та Олег Созанський Слова: Тарас Шевченко

Музика: Кирило Стеценко

Музика: Кирило Стеценко

Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля;
Зажурилась Україна - |
Така її доля! |(2)

Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує... |
Козачество гине. |(2)

Гине слава, батьківщина;
Немає де дітись;
Виростають нехрещені |
Козацькії діти. |(2)

Кохаються не вінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам віра, |
В церкву не пускають! |(2)

Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю, |
Заплаче серденько! |(2)

Вітре буйний (плюс) - сл. Т.Шевченко
муз. В.Захарченко

Вітре буйний, вітре буйний!
Ти з морем говориш,— Збуди його, заграй ти з ним,
Спитай синє море.
Воно знає, де мій милий,
Бо його носило,
Воно скаже, синє море,
Де його поділо.
Коли милого втопило —
Розбий синє море;
Піду шукать миленького,
Втоплю своє горе,
Втоплю свою недоленьку,
Русалкою стану,
Пошукаю в чорних хвилях,
На дно моря кану.
Найду його, пригорнуся,
На серці зомлію.
Тоді, хвиле, неси з милим,
Куди вітер віє!
Коли ж милий на тім боці,
Буйнесенький, знаєш,
Де він ходить, що він робить,
Ти з ним розмовляєш.
Коли плаче — то й я плачу,
Коли ні — співаю;
Коли ж згинув чорнобривий —
То й я погибаю.
Тогді неси мою душу
Туди, де мій милий;
Червоною калиною
Постав на могилі.
Буде легше в чужім полі
Сироті лежати —
Буде над ним його мила
Квіткою стояти.
І квіткою, й калиною
Цвісти над ним буду,
Щоб не пекло чуже сонце,
Не топтали люде.
Я ввечері посумую,
А вранці поплачу.
Зійде сонце — утру сльози,—
Ніхто й не побачить.
Вітре буйний, вітре буйнийі
Ти з морем говориш,—
Збуди його, заграй ти з ним,
Спитай синє море...

Хорова партитура

Вітре буйний (мінус) - сл. Т.Шевченко
муз. В.Захарченко

Ой діброво темний гаю - вик. гурт Сад

Ой діброво — темний гаю!
Вступ: Em D C (x4)

Em D Am7
Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.

Em D C ...
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом,—
Аж сам собі дивується
На свою діброву...

Програш: Em D C (x4)

Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую

І сповиє дорогою |
Білою габою,— |
Та й спать ляже, втомившися | (x2)
Турбою такою. |

Програш: Em D C ...

Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.

Em D C Em D C
Ой діброво — те- мний гаю!..

Закінчення: Em

Ой крикнули сірі гуси (мінус)

Ой крикнули сірі гуси
В яру на ставу;
Стала слава на все село
Про тую вдову.

Не так слава, не так слава,
Як той поговір,
Що заїздив козак з Січі
До вдови удвір.

Вечеряли у світлиці,
Мед-вино пили
І в кімнаті на кроваті
Спочити лягли.

Не минула слава тая,
Не марно пройшла:
Удовиця у м'ясниці
Сина привела.

Вигодувала малого,
В школу оддала,
А із школи його взявши,
Коня купила.

Сіделечко шовком шила,
Жупан дорогий;
На коника посадила -
Гляньте, вороги!

Взяла коня за поводи,
Селом провела
Та й привела до обозу -
У Січ оддала!

Зацвіла в долині червона калина - Музика Якова Степового, слова Тараса Шевченка
Виконує Борис Гмиря



Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає.
І йдуть по долині,
І йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поцілувались.
Якого ж ми раю
У бога благаєм?

ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ ЧЕРВОНА КАЛИНА (мінус) (ноти, музика Богдани Фільц, слова Т. Шевченка)

Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає.
І йдуть по долині,
І йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поцілувались.
Якого ж ми раю
У бога благаєм?