Зима чаклує за вікном, Зима дарує знов і знов предивну казку. А рік новий іде з Різдвом І в кожен дім воно несе добро і ласку. І в кожен дім несе любов, І кожен нею буде щедро обігрітий. «Христос родився на Землі! – Співають ангели вгорі, – Спасіння світу!»
Приспів: Святий вечір, добрий вечір, Рідна Україно! Щастям, радістю віншую Всю нашу родину! Святий вечір, добрий вечір Ходить рідним краєм, Ясна зірка над Вертепом Новину звіщає.
Кутя, вареники, узвар, Гриби, капуста, пампушки, Сушені груші, Воскова свічка на столі Маленьким вогником своїм Зігріє душі. І за святковий щедрий стіл Покличуть мама з татом Донечку і сина – Як перша зірка засія, До столу сяде вся рідня, Вся Україна.
Надворі чорна хмара в’ється, Під вікном колядник човпеться. Візьмем його до хати, Він нам буде співати Коляди! А в печі пироги поспіли, Там його оченьки сиділи. По одному доставав, По одному доставав, Поки було що. А коли пирогів не стало, Він поліз на гору по сало. Того сала не дістав, З драбиною згори впав, Побився.
Святий Миколай-чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям допомагає… Пішов якось святий Касян до Бога жалітися на людей за те, що його не шанують і не люблять, а Миколай серед бідняків і сам як бідняк, а люди його люблять. У церкві свічки ставлять. Покликав Бог янголів, щоб привели вони до нього Миколая. А янголи відповідають: - Нема його – пішов на Чорне море моряків рятувати. Через деякий час знову кличе Бог Миколая, а янголи відповідають: - Нема його – він на землі людей від пожежі рятує. Утретє покликав Бог Миколая, а він і у третє не прийшов, бо гостинці бідним дітям розносив до свята. І сказав тоді Бог: - Ось за що його люди люблять, бо він добре діло людям робить. Розсердився Касян на людей і став за людьми слідкувати та в чорну книгу всі їх недобрі справи записувати, щоб довести Богові, що немає за що людям допомагати… З тих пір так і повелося: Святий Миколай зі своїми помічниками–янголами добрі людські справи записують до білої книги, а Касян з чортиками – злі справи до чорної книги… А в ніч на 19 грудня кожен отримує по заслузі. За добрі вчинки – ласощі, подарунки, а за погані справи – різку під подушку, щоб знали, чого робити не слід.
Тиха ніч надворі білим снігом засипана. Зорі сплять, небо спить, гріється в теплому сні. Але хто, хто це там по дворі ще ходить, Із мішком у руках хто сміється у вікні?
Пр-в Це святий Миколай всім дарунки розносить, Хоче за ніч обійти всіх людей, В кожную хату радість приносить, Звеселяє наших дітей. (2 рази)
Крізь вікно загляда він у кожну надію, У містах і у селах в найменший провулок зайде. Хоч малі очки сплять, та вирують мрії, Він за мить їх здійснить, під подушку покладе.
Пр-в....
Хай в цей день на землі оживе добра казка. Хай щасливим і здоровим прокинеться кожне дитя. І на всі маленькі душі зійде Божа ласка, І в цю мить, і в цей час, і на все, на все життя.
Я побажаю тобі того, що хочеш Слова даремні, Коли розтанув лід в очах. На землі такі чарівні ночі, І чарівні зорі в небесах.
Приспів: В ніч на Різдво, в ніч на Різдво – Зоряна казка. В ніч на Різдво все що було Знайдемо знов. В ніч на Різдво, в ніч на Різдво – Тільки будь ласка – Не забувай мою любов.
Я відкриваю тобі свої долоні – Там стільки сонця, Там тільки світ твоїх надій. Скільки днів була душа в полоні, Та приходить ніч різдвяних мрій.