1 глашатай. Ха-ха-ха! Подивись-но скільки навкруги народу зібралося.
2 глашатай. А чого вони зійшлися, самі мабуть не знають. Краще б удома сиділи.
1 глашатай. Напевно на млинці набігли.
2 глашатай. Так! Слухай, брат, от що я знаю. Їхав один наш мужик лісом у слободу на ярмарок за покупками. У яр спустилися, глянь – лиси хоровод водять. І всі такі вбрані. І чого це вони?
1 глашатай. Так, це що! Я от що знаю. У бабки Марії миші розвеселилися, бігають із кута в кут і посміюються, а коту Васькові вуси збрили. Чого це вони?
Господиня. Я відповім на ваші питання – і лиси, і миші зиму проводжають і весну чекають. І народ тут зібрався, щоб зиму провести й весну зустріти. Веселі пісні поспівати, в ігри пограти.
1 глашатай. Усім друзям та гостям Щирі вітання!
2 глашатай. Хай здійсняться незабаром Ваші сподівання!
1 глашатай. Хто радіє сонцю, квітам Хай весну стрічає!
2 глашатай. До нас Масляна – красуня На двір виїжджає.
Вивозять масляну.
Пісня «Масляна» О. Злотника.
Господиня. Прийшла Масляна до нас. Її зустрічаємо, З сиром, маслом, калачем, З бубликами і млинцем.
Господар. Ой, які ж у нас млинці Із аршин у довжину, А з півхати в ширину!
Господиня. Ой і Масляна, ти ж гарна! Зустрічаємо тебе файно! Ми тобою хвалимося І млинцями об»їмося.
Виходять дівчата. 1 дівчина. Ой, дівчата, і весело ж було на вулиці. 2 дівчина. Цілий тиждень з хлопцями жартували. 3 дівчина. Та як пов»язали хлопцям «колодки», то мабуть не до сміху їм було! 4 дівчина. Будуть знати, як залицятися та не сватати. 5 дівчина. А пам»ятаєте, як у розлогий четвер хлопці змагання влаштували? 6 дівчина. Як таке забути! Скільки їхніх синців та гуль лікувати довелося. Виходять хлопці. 1 хлопець. Пампушка Масляна на вулицю вийшла, З гори кататися, з парубками гратися: Не дурні парубки – піддавайте під боки! 2 хлопець. Здорові були,дівчата. 3 дівчина. І вам, дай боже. 3 хлопець. Із прощеною неділею, красуні. 4 дівчина. А чого це ви, хлопці, раптом до нас? 4 хлопець. Справу маємо. 1 дівчина. Яку? 5 хлопець. Та сьогодні ж останній день Масляної. То хочемо пробачення у вас попросити та від колодок відкупитися (показує на рукав зі стрічкою). 2 дівчина. Бог простить, парубки. Але ж задарма «колодки» не знімемо. 6 хлопець. Та ми ж не з порожніми руками. Хлопці дістають з кишень кольорові стрічки, намиста, хусточки і віддають дівчатам. Дівчата, взявши подарунки, знімають з хлопців «колодки». Хлопці. Пробачте, дівчата. Дівчата. І ви нас, хлопці. Хлопці і дівчата. Бог простить. 4 хлопець. Ну що, дівчата, раз ми помирилися, то, може, почастуєте нас? 6 дівчина. Ач, які хитрі! 3 дівчина. І чого ж ви бажаєте? 3 хлопець. Та хоч би по пиріжечку із сиром… Дівчата. То вам із сиром пироги? Дівчата виходять наперед, виконують пісню «Із сиром пироги». 5 хлопець. Дівчата, та ми ж не такі! 3 хлопець. Ми вас щиро любимо! 2 хлопець. І шануємо. 1 дівчина. Гаразд, не крайте серце, нагодуємо. Дівчата з хлопцями виходять. Господиня. А де ж мій господар? На хлопців і дівчат задивилася, а він кудись пропав. А чи не бачили ви його? Піду пошукаю. Сценка «Фараони». Господиня. То ось де ти. Гостей повен двір, а тебе не має. Господар. Та йшов Уляну шукати, а тут кумів зустрів та й затримався. Господиня. Та он же вона! Дивись, чоловіче, до неї Стецько підійшов. Господар з господинею виходять. Сценка з твору Г. Квітки-Основ»яненка «Сватання на Гончарівці» (уривок залицяння Стецька до Уляни). Сценка з твору Г. Квітки-Основ»яненка «Бой-жінка»(уривок, де Потап їсть груші на вербі).
1 дівчина. Не пускає мене мати На вулицю погуляти, А хоч пустить, то пригрустить: «Іди, доню, не барися У сінечки та й вернися! Бо на дворі піст наступає, А хто його проскаче, Той великодня не побаче. Виїздять на конях дівчата з гармоністом, співають. Господиня. Гарно як дзвенять дзвіночки, Їдуть саночки до нас. Господар. Гуляй, Масляна, як треба, Поки є для цього час. З саней виходять два куми. 1 кум. Куме. 2 кум. А що? 1 кум. То це ви поросят везете продавати? 2 кум. Та, везу. 1 кум. А гарні? 2 кум. Якби ще і їли… А ви, куме, корову вирішили продати? 1 кум. Еге ж … 2 кум. А чи добра корова? 1 кум. Добра, якби ще й молоко давала, то ціни б їй не було. З саней виходять дівчата. - Пиріжки! Пиріжки! Пиріжки! Прямо з печі, прямо з жару То візьміть хоч пару.
- Є гарячі млинці, кожен по усмішці, Млинці славні, пухкі та гарячі, На олії, добрячі.
- Вареники! Вареники! Вареники! Вареники будем їсти. Вареники наші з сиром, Вареники не дожину Вареники у сметані. - Бублики! Бублики! Бублики! Купуйте бублики!
- Чай, узвар – духмяний, солодкий Купуйте скоріше, щоб було веселіше!
- Та ми не продаємо Ми за дарма віддаємо!
1 кум. Купуйте поросят, налітайте! Гарні поросята! А що вже їдять! Вуха пооб»їдають! Якби було чим годувати, нізащо не продав би! Купуйте поросят!
2 кум. Продаю корову! Така добра корова. Купіть корову! Не пошкодуєте.
- А чи багато молока дає?
2 кум. Та стільки, що не будете знати куди дівати. Якби вдома зайве відро було, ні за які гроші не продав би! Аж серце болить. Та що поробиш… Мушу. Купіть. Підходять дівчата, йдуть торги.
Пісня «Сало» М. Поплавського.
Господиня. Ми зібралися сьогодні Разом зиму проводжати, Як ведеться у народі Станем дружно в хороводи.
Господар. Поспішайте, поспішайте скоріше, Нема свята нашого веселіше.
Хороводи, гаївки, веснянки. (Уривок для ознайомлення)
