Агенство знайомств (сценка) У школі хлопцями організовується супер-агентство з навчання премудростям знайомств із дівчатами, що так і називається - «Будьмо знайомі!» (на сцені − відповідний плакат-вивіска). Старший хлопчик (орієнтовно, семи, - восьмикласник) навчає менш продвинутих та менш «модних» учнів класу 5-го чи 6-го
− Привіт, малявки! Ну що, почнемо курси? Слабо самим знайомитися? Ну, добре! Ми навчимо! Ми вас так навчимо, що на все життя вистачить! З усіма перезнайомитеся. Просто! Легко! Ноу проблем! Я вітаю вас на першому уроці навчання знайомствам з дівчатами. Отже, хочу відразу сказати про правила знайомства: 1. Пам’ятайте, хлопці завжди краще знають, чого хочуть дівчата. 2. Хлопці завжди праві. 2. Якщо хлопці не праві, тоді хай дівчата терміново пригадають пункт перший. Всім зрозуміло? − Та зрозуміло ... − А конспектувати? Зошити принесли для конспектів? − Так. − А я вдома зошит забув ... − Ти що? Ти хіба на уроці? Це тобі в школі? Ти на курсах, бігом в кіоск за зошитом!.. Дайте йому хтось листочка! Будемо записувати. Диктую. − А ми думали… Що ви на практиці все покажете… − Практика − попожжа. Нікуди від вас не дінеться та ваша практика. Терпіння - мати научіння, во! Треба на початку теорію засвоїти. Хитрі які. Тільки в агенство поступили, і вже їм дівчат подавай. Треба потерпіть! Ви що, сумніваєтеся в нашому супер−агентстві? − Ну-у, нам би хотілося б подивитися…. Збоку. На тебе. На вас. Як ви то вмієте… А ми на вус намотаємо. − Вуси? Де у вас ті вуси? Малявки! Ви ще й шнурка не зав’яжете! − То може, нам ще рано? З дівчатами? Якщо вусів нема? Ви вже якось без вас. Шнурки в’язатимемо… − (боїться, що менші підуть) Та ладно, вговорили. Маляви! Йдемо! Покажемо майстер−клас! Слухай і запоминай! Не дай бог, що пропустите. Я вам говорю, не дай бог!.. (показує малявкам кулак) (Дівчата стоять і розмовляють, до них підходить «спец» і наказовим тоном проводить практичне заняття) − Привіт, баби, як житуха? А−ну, дружно скинулися номерами телефонів! − Ти хто такий? Чьо за крутелезне сотворіння? Дівки, ой, ржу ні магу, хтось тут пнеться до нас у компанію. − Мабуть, він хоче гроші на рахунок покласти. − (Хвилюється) Та власне, той, тойго−о, я познайомитися хотів... − Дєвоньки, а ми з незнайомими не знайомимося? − А мені татко не дозволяє! − А мені мама не велить! − А мені і мама і тато, і бабуся! (Підходять «слухачі курсів») − А казав − крутий. − А казав – агентство! − А в мене є на побілці новий альбом… − Дівчата, я тут скачав в Інтернеті таке прикольне відео. Хочете, покажу? − Ага! − Ну, тоді можна вас запросити в кафешку, там і музику послухаємо, і смішний ролик подивимося. − І морозивом вас пригостимо! − Можна, тільки не надовго, нам ще на гурток танців встигнути потрібно. − А мене, між іншим, Вітя звати… (Всі знайомляться, а «спец» по знайомствам в розводить руками і знизує плечима)
