Вертеп хору "Вiрую" Персонажi (15 чол.): Звiздар, три Царi, три Пастушки, Ангел, Чорт, Смерть, Iрод, два Воїни, Жид, Жидiвка, хор.
Звіздар і пастухи заходять до хати Звiздар: (стукає тричi палицею із звiздою): (версія 1) Слава Богу! Добрi люди, з Вифлеєму ми iдемо. I ступаємо усюди, звiстку радiсну несемо. Звістку цю дивну зоря провіщає. (версія 2) Люди, уклін Вам, і звістку прийняти я прошу. Бо чи зустрінемось ще на життєвім розпутті безкраїм, що розкидає людей мов сніжинки - врізнобіч. Звістку цю дивну зоря провіщає. Пастушок 1: Що крізь темряву ночі засіяла Пастушок 2: За собою нас позвала! Пастушок 3: Ми почули спiв анґелiв, спiв величний, спiв веселий що в вертепi у яскинi Разом: Божий син родився нинi! (Вискакує Чорт) Чорт: Ха! Ха! Ха! Дурна забава! Немає Бога - тілько зваба, тілько мастацький каламбур. Сюди, хутчіш, - я кращий кредитор. Беру в заставу (і то, хіба я хочу? - Мушу.) Маленьку дзюньку (показує яку) жалюгідну душу. За неї Вам і пиво, і ковбаси, і голу дівку, і грошей - хоч в бочку квасить. Тілько сюди її малесеньку, сюди. Процент Вам буде, (ха-ха) - хоч куди! Анґел: (відганяє Чорта, б’ючи невидимим мечем) Ось тобі! Пуста потворо. Зникни, згинь, у синім морі розчинися, у болото сплинь, в полі попелом розвійся- полети. Не засмуть сердець юнацьких - пропади! Бо предивная новина- Діва Сина породила. Звіздар: Наче небо отверзло уста і тисячі анґелів хором добірним звістили Всі: Коляда 1: "Во вифлеємi нинi новина" (до “За світлом зірки ...” включно)
(Заходять царі) Царі: Мир Вам, люди! Цар 1: Ми з далеких доріг, Чужеземних сторін. Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати (Входить Жид, Царі відходять на другий план) Жид: Ґут морґен. Я прийшов до вас в самий добрий час. Ай-вай-вай! Ту сколькi люду, будут торґi, много цуду. Може куплю, може уторгую, А що треба, - я продам, Бо я маю файний крам. Пастух: Ми не міняємо і не торгуємо І тебе тут, жиде не потребуємо. Ми нині Месію вітаємо, Що прийшов до нас з неба! Жидiвка: Мошку, хлопи (ґої) подуріли: Вже не сіют і не косят, А спасення в Бога просят. Жид: Ой панов’є, дармо ждати - Прийде Ірод: всіх за ґрати, Демократов, демаґоґов, Ібо так уґодно Богу. Пастух: О ні, того вже не буде! Не такі сьогодні люди, Щоб з тобою ґендель мати І про Бога забувати. Жид: Чого ви всі так розкричались? Слова всі ваші є пусті. Краще б до рабіна подались, А він є мудрий, страх на тім! Він вам сказав би, точно знаю, Бо в нього конф, як Соломон, Що ще Месії тут немає, А всьо то мрія лише й сон. Месія скоро ще не прийде, А як появиться - мой, мой Сам рабін проти нього вийде, А не якийсь там пастух - ґой. Жидiвка: Чи не ліпше в корчму пити, Закусить і одпочити. Політика - не для хлопа, Нащо Бога, нащо попа? Жид: Нащо ті співи, танці, дзвони До корчми краще б вам піти. А в мене цімес - горілонька, що аж закрутяться світи. Звіздар: Ні, козацькі вольні діти Більш не хочуть в корчмі пити, Вже допилась Україна - Вкрита соромом руїна. Цар 1: Де народ про край не дбає, А краде і пропиває- Там зростають хворі діти, Що не знають, де подітись. (Жид і жидівка змовницьки перешіптуються, далі жидівка виходить) Жид: А як хлоп не буде пити, то з чого бідний жид має жити? Вбігає Жидівка: Цар Ірод з воїнами йдуть- хай до землі усі падуть! Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?! Чорт (до Ірода): Володарю землі і неба, тут всі, хто чесний, - проти тебе! Ірод: Що за диво нині з вами? Я царем є над царями. Чи так, Мошку ? Жид: Так. Так, яснійший царю... Саро ком цу гер. Страшно Саро все сказати, треба, мабуть нам тiкати. Жидiвка: Тихо дурню! Хочеш злото - лiзь до самого болота. (До Ірода): Маєм царю новину, … всип нам злото, ну-ну-ну. Iрод: Ви спочатку новину, а тодi я вам - сипну. Жид: (зі страхом, затинаючись) Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi, що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi! Жидiвка: Чом нам злото не даєш? Iрод (до воїна): Який там цар?! Що вiн плете? Воїн: Мiй царю, кажуть що новина - зродила Дiва Сина. (Здивовано): Месiю начебто - Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi. Iрод: Ха - ха ! Зумiли розсмiшити! Чорт: (прослизає тiнню, задоволено потираючи руки): Тепер комусь не жити. Воїн: Царю мій, зі Сходу три мудреці прийшли котрим відомо, що родився новий Цар, новий земний володар. Iрод: Хто? Що? Месiя? Цар? Чи ти може помилився? Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців. Царі: Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині Що родилась в Палестині. Цар 1: Я - цар Єгипетського роду, де мiй народ з давнiх давен Пророкував i проповiдував, що має народитись Божий Син - спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взяв щоб Iсуса привiтав. Цар 2: Я - цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає, Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. Цар 3: Я - цар грецького народу, я не боюсь нiчого зроду, Де мiй народ по морю гуляє i Бога - Зевса величає. А на Сходi зоря засiяла і дорогу менi показала. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. Iрод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм І царю вклоніться, А назад вертатемите- сюди поверніться. Вкажете мені путь Куди йти треба Бо вклонитись йому У мене велика потреба. (Царі виходять) (Уривок для ознайомлення)
