1. Принесла у дім наш мама Кішку родом із Сіама – Голубі очиці – хитрі та ясні. Котик стриб на стільчик хутко, Звідти – стриб на люстру прудко І гойдається на ній.
Приспів: Тепер кіт сіамський, кіт сіамський, У нас, мов член сім`ї, живе як слід. Він люстру гойдає, вазони обриває І просить: “Рибку дай ще на обід!” 2р.
2. Дряп та дряп – карниз хитнувся, Мамин крем перевернувся, Чашечка бабусі впала зі стола. Пустотливі оченята Не догнати, не спіймати, Ось такі у нас діла!
Приспів.
3. Спересердя мама каже: “Кіт – не кіт, - морока вража!” Та сім`я сказала: ”Ні, в нас гарний кіт!” Це ж для розвитку маляти Кошеня в дім принесла ти. Ображать кота не слід!”
Завжди колись уперше все буває, Дитина вперше бачить Божий світ. Уперше слово "мама" промовляє, Уперше йде від батьківських воріт.
І перший успіх, і розчарування На довгий стежці до вершини знань. І перше нерозділене кохання, І перші сльози гіркоти страждань. І перше нерозділене кохання, І перші сльози гіркоти страждань. ПРИСПІВ: Все перше в нас у серці залягає, Воно у нашій пам`яті живе. В душі сліди глибокі залишає, Яких никто ніколи не зітре. Все перше в нас у серці залягає, Воно у нашій пам`яті живе. В душі сліди глибокі залишає, Яких никто ніколи не зітре.
Завжди колись уперше все буває, І перший сніг, і на деревах цвіт. І вперше пташка в вирій відлітає, Щоб знову повторити цей політ. І вперше пташка в вирій відлітає, Щоб знову повторити цей політ. ПРИСПІВ. 2 рази.
1.Я сплету із барвінку віночок, Жовту стрічку казкову вплету. У Дніпровський жагучий таночок Його кину, як мрію святу. Хай кружляє віночок на хвилях, Хай чарує співанками світ, Я за ним ген у мріях полину, Передам усім друзям привіт.
Приспів: Ти пливи, пливи, віночку, наш уклін всім передай Ти пливи, пливи, віночку, про Вкраїну нагадай. Закружляй в далеких водах, жовті стрічки розпусти В нашій милій Україні вишиванками цвісти.
2.Хай з далеких усюд на Вкраїну Прилетять легкокрилі пісні. Про Дніпро наш старий і калину, Про коханням омріяні сни. Хай несуть вони радість і втіху, Хай розтане ненависть і лід. Україну обходить хай лихо, Хай росте наш і множиться рід.
1.Хоч погода якась несприятлива, Не вмовкає в гаю пісня дятлова. Барабаном в мені відбивається, Щось сказати, мабуть, намагається. Тук-тук, тук-тук, тук-тук-тук, Тук-тук, тук-тук, тук-тук-тук- Барабаном в мені відбивається, Щось сказати, мабуть, намагається.
2.Прибігаю у гай, прислухаюся, Зрозуміти той стук намагаюся. Чую - ще хтось той стук перестукує- Це ж в мені- тук-тук-тук- серце стукає. Тук-тук, тук-тук, тук-тук-тук, Тук-тук, тук-тук, тук-тук-тук- Чую - ще хтось той стук перестукує- Це ж в мені- тук-тук-тук- серце стукає.
3.Шелестить старий клен, усміхається, В далечінь перестук віддаляється, Уже й вечір тим стуком милується, Тільки серце моє не вгамується. Тук-тук, тук-тук, тук-тук-тук, Тук-тук, тук-тук, тук-тук-тук- Уже й вечір тим стуком милується, Тільки серце моє не вгамується.
Кольорові парасольки, Кольорові парасольки, Може - сотня, може - дві. Усміхаються щасливо, Усміхаються щасливо Небу, квіткам, сонцю і траві.
Дощ по них гарцює верхи, Дощ по них гарцює верхи, На сріблясному коні. Мріє дощик: йти під ними, А вони сміються: "Ні" ! ПРИСПІВ: Гарненькі парасольки, Усюди їх багато. Коли дощі на дворі - Для них, для них Це - справжнє свято.
Де не глянеш - парасольки, Де не глянеш - парасольки, І людей швидка ріка. Дощ розгулює по місту, Дощ розгулює по місту, По околицям блука.
Полива кущі, дерева, Полива кущі, дерева, Тротуари і двори. Та найбільше його ваблять, Та найбільше його ваблять Парасольок кольори. ПРИСПІВ.
А мені вже десять років mid Сл і муз. А .Житкевича.
1- А мені вже десять років__ Це вже цілий міх життя. Вже позаду стільки кроків, Попереду__майбуття. А мені вже десять років, Я скінчила третій клас. Ой, мороки! Ой, мороки Вистачає в школі в нас. Пр_ в : Десять років , десять років, А ще більше днів. Десять років , десять років, Радісно мені! / Десять років , десять років, Так багато днів. Десять років , десять років__ Радісно мені!/ (2рази )
Десять років , десять років__ Радісно мені! -2- А мене вже все цікавить: Зорі, небо і моря… Та найперше хочу знати, Чому крутиться Земля? А мені вже десять років. Скільки ж то ночей і днів? Ой , багато! Ой багато__ Всі вони мої, мої ! Пр_в:
Світ навколо нас - крихітне дитя, В крапельках роси дихає життя. Тануть голоси в ранішній імлі, В кожному із нас є любов Землі.
Приспів: Теплі вранішні роси заплітаю у коси, Ніжний вітер сміється, як веселе маля. Я живу, наче в казці - у любові і ласці, Під сузір`ям щасливим на планеті Земля!
Струни золоті веселкових днів Розбудили світ від зимових снів. Вмиються дощем втомлені поля, Тут моя любов, тут моя Земля!
Приспів: Теплі вранішні роси заплітаю у коси, Ніжний вітер сміється, як веселе маля. Я живу, наче в казці - у любові і ласці, Під сузір`ям щасливим на планеті Земля! ******************************** Нам цей дивний світ треба зберегти, Щастя в ньму всім суджено знайти. Тануть голоси в ранішній імлі, В кожному із нас є любов Землі.
Приспів: Теплі вранішні роси заплітаю у коси, Ніжний вітер сміється, як веселе маля. Я живу, наче в казці - у любові і ласці, Під сузір`ям щасливим на планеті Земля!
1- Вишивала моя мати Кольорові рушники. І пливло тепло до хати, Розбігалися струмки, Розросталась рута_м"ята, Та, що близько до води. За порогом зима люта, А у нас цвітуть сади. Пр_в: Мамо, весна над садом, Над нашим садом, Що під горою. Мамо, весна над садом, А сад з весною__ Для нас з тобою. -2- Вишивала моя мати Кольорові рушники, Злегка рухала руками, Наче ластівка крильми. Підбирала колір сонця, Колір неба і трави… Сяде ближче до віконця Й не підніме голови. Пр_в: -3- Одна нитка __то стежина, Дві__і річечка тече. А я тільки заглядаю Через мамине плече Й, бачу, як все розквітає З кожним помахом руки. Виросту і буду також Вишивати рушники. Пр_в: Мамо, весна над садом, А сад з весною__ Для нас з тобою. /Для нас з тобою./ (2рази )
