Дав нам Бог лани широкі і степи й поля! Дав нам Бог гори високі, ріки і моря! Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я! Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!
Приспів: Діти України, квіти України! Діти України чисті, як сльоза! Діти України, квіти України! Діти України це ти і я! Діти України, квіти України! Діти України це ти і я!
Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря, Душу сповнену любові, мудрості й добра! Тож співаймо українці, разом ти і я, Що би квітами рясними розцвіла земля!
Засміється небо сонячним розмаєм, І нап’ється сонця у саду калина. І духмяні трави росами заграють Заспіває серце пісню про Вкраїну.
Приспів: Хай воно розкаже світу про ранковую зорю, Про волошки синьоокі у гаю. Про сорочку вишиванку, що неначе оберіг, Й соловейка, що до ранку наспіватися не міг.
І нехай не згасне зіронька ранкова, Хай твоєї долі вдача не покине, Будь благословенна, земле калинова, Найдорожча в світі рідна Україна.
Приспів: Ти одна розкажеш світу про ранкову зорю Про волошки синьоокі у гаю. Про сорочку вишиванку, що неначе оберіг, Й соловейка, що до ранку наспіватися не міг.
Починається день, починаються нові пісні. І для нас відкриваються інші, далекі дороги. Ми чекаємо сонце і проміння ласкаве Нас зігріє, неначе вогонь.
Приспів: Ми твої діти, Україно! Ти єдина така на землі, на землі! І свої пісні, Україно, Ми даруємо тільки тобі, тільки тобі.
Розквітає земля, розквітають ліси і поля. І дзвенять у Карпатах струмки, гомінливі смереки. Що прозора і чиста, що весела й барвиста, Синьоока країна моя!
Програш. Транспозиція.
Хай крізь кори летить, крізь зірки і століття летить. Пісня ця, що лунає мов спів солов’їний над гаєм. І хтось дуже маленький нам від щирого серця Скаже дуже знайомі слова.
Знову сонце ласкаве промінь свій посилає І степам, і долинам, і потокам гірським. Це моя Україна день новий зустрічає - Моя лагідна мати усміхається всім.
Там, де Січ Запорізька, духом вольності віє І козацькії чайки в Чорне море пливуть. А на київських кручах сяє злото Софії, І на гору Чернечу нас дороги ведуть.
Світлу сонця радіє Буковина й Поділля, І над краєм Донецьким в небі жайвір співа. А з карпатського літа лине голос трембіти, Все то є Україна – наша пісня жива.
Це моя Україна день новий зустрічає, Величава княгиня усміхається всім. Слобожани вітають запашним короваєм, Закарпаття частує хмелем чистих медів.
А у древньому Львові пані всі гонорові, Полтавчанок, киянок як побачиш – умреш! Синьоокі красуні – молоді волинянки - Так подивляться в душу – очі не відведеш.
А як засвіт устануть молоді козаченьки – Вміють честь боронити і любити дівчат. І покличе Полісся на купальське весіля, І принесут лелеки молодих козачат!
Бо козацькому роду та й нема переводу, І у вічному небі наші зорі горять…
Це моя Україна день новий зустрічає, Величава княгиня – погляд ясних очей. І гостинно, і радо, щиро вас привітає, | І запросить до хати, як поважних гостей. | (2)
