У відтінках золотих Закружляла осінь І земля дощів косих Більше вже не просить
Приспів Осінь фарбами заграй На твої спокуси Там любов далекий край Відлітають гуси. Осінь фарбами заграй На твої спокуси Там любов далекий край Відлітають гуси.
Їм шалений вітровій Розправляє крила Є у них і компас свій І свої вітрила Добре вивірений план Задум не великий За далекий океан Линуть гуси дикі. Добре вивірений план Задум не великий За далекий океан Линуть гуси дикі
А домашні все в отвіт Крилами тріпочуть Вони у невідомий світ Теж летіти хочуть
Приспів Осінь фарбами заграй На твої спокуси Там любов далекий край Відлітають гуси. Осінь фарбами заграй На твої спокуси Там любов далекий край Відлітають гуси.
У відтінках золотих Закружляла осінь І земля дощів косих Більше вже не просить
Приспів Осінь фарбами заграй На твої спокуси Там любов далекий край Відлітають гуси. Осінь фарбами заграй На твої спокуси Там любов далекий край Відлітають гуси.
Теплі дні летять в даль (плюс) - слова і музика Анатолія Салогуба
Осінь вже прийшла, журавлі летять в небі, Їм летіти вдаль, залишить наш край треба. Бо прийде зима, поморозить їм крила, Не злетять увись, на землі вони згинуть.
Приспів: Журавлі летять вдаль, вдаль, А на серці жаль, жаль, жаль. Що лишають нас вони до весни. Теплі дні летять вдаль, вдаль У далекий край, край, край, Залишили нам вони тільки холоди...
Нам вони несли чарівну весну, в небі Сонце припекло і настали дні теплі. Пташенят своїх підніматись ввись вчили, Щоб у теплий край впевнено несли крила.
Осень постучалась к нам золотым дождем, И с, увы, не ласковым солнечным лучом. Затянул печальную песню листопад, И под эту песенку, засыпает сад.
А рябина-ягода, словно огонек Согревает, радует пасмурный денек В лужицах, как лодочки листики кружат Серые, холодные, тучи вдаль спешат.
Птицы песни звонкие больше не поют. В стаи собираются и летят на юг. Вечерами тихими дождик моросит, Песню колыбельную, по стеклу стучит. Вечерами тихими дождик моросит, Песню колыбельную, по стеклу стучит.
Український переклад
1 Осінь стукає в вікно, дощик йде рясний, Заблудився у хмарках промінь золотий. Заспіває пісеньку жовтий листопад, І під ту мелодію засинає сад…
2 Горобина до землі нахилилася, А калина у саду – зажурилася… В калюжках, мов човники, листячко пливе, І теплом не радує сонечко ясне. Програш 3 Не співа птахи пісень, стихли всі гаї, І курличуть вдалині, в небі журавлі. Дощик тихо моросить, пісню новую В шибочку вистукує, колисковую 2р.
ВЖЕ КУРЛИЧУТЬ ЖУРАВЛІ. ПІСНЮ РІДНОЇ ЗЕМЛІ. ТУЖАТЬ СЕРДЕНЬКОМ СВОЇМ ПРОЩАВАЙ НАШ РІДНИЙ ДІМ. пр. А ЖУРАВЛІ,А ЖУРАВЛІ В НЕБО ЛЕТЯТЬ,ВЖЕ ВІД ЗЕМЛІ. (пр2р,) 2 СТЕЖКИ,ДОЛИ І ПОЛЯ, РІДНА МАТІНКА ЗЕМЛЯ. ЩАСТЮ Й ДОЛЮ НА КРИЛІ ПРИНЕСУТЬ ВАМ ЖУРАВЛІ. пр,(2р.)