Посидим в тишине Е. Благинина Мама спит, она устала… Ну, и я играть не стала! Я волчка не завожу, Я уселась и сижу. Не шумят мои игрушки, Тихо в комнате пустой. А по маминой подушке Луч крадется золотой. И сказала я лучу: — Я тоже двигаться хочу! Я бы многого хотела: Вслух читать и мяч катать, Я бы песенку пропела, Я б могла похохотать, Да мало ль я чего хочу! Но, мама спит, и я молчу. Луч метнулся по стене, А потом скользнул ко мне. — Ничего, — шептал он будто,- Посидим и в тишине!..
Мама І. Гнатюк Я прокидаюсь рано,- Тихенько лежу, не встаю. Тільки спросоння погляну, Бачу матусю свою. Мати - досвітня пташинка. Здосвітку віч не зімкне. Ходить по хаті навшпиньки, Щоб не збудити мене. Мати – то сонечко рідне, Тепле, ласкаве, земне. Слово її заповітне Гріє й тривожить мене.
ПОДАРОК МАМЕ Маму я свою люблю, Ей подарок подарю. Я подарок сделал сам Из бумаги с красками. Маме я его отдам, Обнимая ласково.
О МАМОЧКЕ Кто лелеял моих кукол, Шил веселые одежки, Помогал мне их баюкать, И играл со мной в игрушки? - Мамочка моя!
Кто советом помогал мне, Когда падаешь и больно, И слезинки утирал мне, Говорил: "Не плачь, довольно..."? - Мамочка моя!
Кто читал мне на ночь сказки, Чуть склоняясь надо мною, (И я закрывала глазки, И мне было так спокойно)? - Мамочка моя!
Кто нес меня в кроватку, Желал спокойной ночи, Шептал мне нежно, сладко: "Спи скорее, дочка!"? - Мамочка моя!
Кто на свете самый чуткий, Не сыскать ей лучшей славы, Самый добрый, самый мудрый? - Ну, конечно, моя мама!
Моїй мамі М. Познанська Мамо люба, добра, мила… Як іще назвать тебе? Це ж для мене ти пошила З шовку плаття голубе. Ти мені читаєш книжку, Хочеш розуму навчить. Ляжу спати – ходиш нишком, Все боїшся розбудить. Захворію хоч злегенька – Цілу ніч не будеш спать. То ж дозволь, тебе рідненька, За усе поцілувати.
МАМОЧКЕ ПОДАРОК Из цветной бумаги Вырежу кусочек. Из него я сделаю Маленький цветочек. Мамочке подарок Приготовлю я. Самая красивая Мама у меня!
МАМИН ПРАЗДНИК Горд я - праздничная дата, Исполнение мечты! Взял меня с собою папа Маме покупать цветы!
Их, сошедших с детской книжки, Я несу, а мне во след Смотрят с завистью мальчишки: Замечательный букет!
Рано утром встать с постели Было мне совсем не лень, Ведь сегодня в самом деле Мамин праздник - женский день!
Постучу. Дверь отворится, Я с цветами на крыльцо! И улыбкой озарится Милой мамочки лицо! В марте есть такой денек С цифрой, словно кренделек. Кто из вас, ребята, знает, Цифра что обозначает? Дети хором скажут нам - Это праздник наших мам!
Весна і мама І. Жиленко Якось я спитала у Весни: - Ти чому приходиш, поясни? І весна сказала прямо: - Поспішаю я на свято Мами! Поспішають квіти проростати, Поспішають журавлі вертати, Поспішає сонечко теплішать, Поспішають діти розумнішать. В Африці далекій пам ятаю, Говорив мені Премудрий Слон, Що якби на світі мам не стало, То й весни на світі не було! Ще сказав: «Ви помічали, може – Кожна мама із весною схожа». І відкрив мені він таємницю, Що весна із Мамою сестриці…
Мамине свято І. Кульська Мамине свято Я зустрічаю. Я для матусі Віршика знаю. Я подарунок Матусі роблю. Я свою маму Дуже люблю.
Найкращий дарунок Т.Коломієць На мамине свято, На мамине свято Хороших дарунків Для мами багато. Найкращий від тата – Шовкова кофтина. Од старшого брата – Барвиста хустина. Од діда – картина, Велика у рамі. Та мій, мій найбільше Сподобався мамі. Погляньте, який: На вікні, на осонні Альпійські фіалки Цвітуть у вазоні. На мамине свято На мамине свято Я в гості весну Запросив у кімнату.
Мамине свято Н.Забіла Восьме березня настало – Славне свято всіх жінок, І сьогодні ми позвали Наших мам у дитсадок. Кожній мамі подарунки Готували малюки, Малювали їм малюнки Вишивали килимки. Ще й прикрашений квітками Написали їм плакат: «Хай живуть хороші мами Всіх дівчаток і хлоп ят!»
Сама в хаті А. М ястківський Кошенятко чеше вуса Лапками двома. На базар пішла матуся В хаті я сама. Вмиюсь чисто, вмиюсь біло І тоді візьмусь за діло. Підмету гарненько в хаті, Молока дам кошеняті, Своє ліжко застелю, Квіти в горшиках поллю. Заплету я кіски русі І чекатиму матусі.
Хай матуся відпочине І. Січовик Як прийду я з дитсадочку, Нагодую вдома квочку, Підмету у хаті, в сінях Принесу теляті сіна. Хай матуся відпочине, Щоб не поралась сама. Бо який же я мужчина, Якщо помочі нема?
Біля кого найтепліше М. Людкевич - Біля сонця, - шепоче поле І стернею небо коле, Гріє лапки журавлів, Вигляда сімох вітрів.
- Біля варти, - каже тато,- Коли хочеться співати, Пізнавати сни земні На пташиному крилі.
Біля печі, - каже дід, - Ні печалі, ані бід, Хоч мороз, як лютий звір, Що прибіг з Карпатських гір.
- У перині, - дума киця, - І вуркочеться, і спиться. І калачиком пухнастим Засинає біля Насті.
- Біля мами, -кажуть діти, - Завше радісно, як літом. Навіть вмитися сльозами Теж найкраще біля мами.
Рукавички А. Костецький Узимку, в морози, хуртечі й завії Тебе і мене рукавички зігріють. А теплі від чого вони і чому? Скажу вам по щирості: теплі тому, Що наші ласкаві бабусі і мами Вплітають тепло своїх рук між нитками.
Може, і на них розтане Лоскотливий іній срібний, Мов зимові візерунки На замерзлій з ночі шибі.
Бабусині казки В. Зінченко У бабусі руки вмілі, А казки чудові, милі. Миготять в повітрі спиці, За клубочком скаче киця. А нитки все в ються, в ються, А казки рікою ллються… Ляжу в ліжко, та не спиться – Нову казку в яжуть спиці.
