Звенит звонок, открыла школа двери Встречая новичков своих опять Их голоса, подобны нежной трели Не сможет здесь никто перекричать ...Глаза на мир открыты с удивлением ...И сердце, как воробушек стучит ...А рядом мамы, смотрят с умилением ...Её малыш, сегодня в первый класс спешит.
(припев) Звенит звонок Звенит звонок Открыла школа двери
И детство, что вчера в песке резвилось Вдруг повзрослело - некогда играть В портфеле книжки, ручки притаились Пора науки пазлы постигать ...Пусть год за годом радует Вас школа ...Огонь в сердцах не гаснет никогда ...Чтоб каждый день, сюда спешили снова ...Любовь к ней пронесли через года!
(припев) (проигрыш)
Пусть год за годом радует Вас школа Огонь в сердцах не гаснет никогда Чтоб каждый день, сюда спешили снова Любовь к ней пронесли через года!
Сюди приходив я не раз У цей чудовий світлий клас, І щирим поглядом завжди мене ти гріла.
Моя весела і сумна, Моя ти рідна і ясна, Учителька люба і мила.
Ти, наче сонце, як рідна земля. В серці моєму навіки. Ти моя мати, а я — немовля, Ти наше море — ми ріки.
Так, є у кожного свій шлях, І хтось летить, неначе птах, Та не завжди до нас ласкава доля…
А я прийду до тебе в клас І зазвучить чудовий вальс, Який дарую я тобі і рідній школі. *** Не вміла я читати… І так само Писати теж не вміла (як не гріх!), Та в перший клас прийшла, – і друга мати Мене зустріла під веселий сміх: - Богданко! Не все одразу вдасться! Піде чимало наших літ… Ти зрозумієш, люба, що це – щастя.
Який чарівний, дивний білий світ! І почалося… Всі знайомі лиця, Уроки… Відпочинки… Знову клас І я вже Ваша, краща учениця.
Вітання шлю із вдячністю для Вас: Хай сміхом Ваша сповниться оселя, І статки теж не проминають в ній - Аби, щасливі, світлі та веселі Ви, (ім’я, по батькові), прожили Кожен день земний.
А ми прийдемо - завтра, через роки, І світлий клас - де зайчик золотив Згадаєм не прості життя уроки, Що їх нам перший вчитель присвятив.
З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ! С. Гордієнко
Є професія у світі — Серце віддавати дітям! Серце вчителя безкрає, Як би він його не краяв.
Тому гідний вчитель шани. Так, любові і пошани За роботу непросту І за те, що я росту!
Хай же вистачить терпіння Передати нам уміння. А за працю вашу діти Щиро вам дарують квіти! ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ
Чи пам’ятаєш ти, як перший раз Ввела вона тебе у перший клас: Як друга мати, взявши твою руку, Ввела тебе до школи, на науку. Навчила як писати і читати А ще й, до того, старших поважати. Знання і мудрість віддала малій дитині І виховала в кожному людину. А скільки раз сивіли волосини, Як раптом чула: «Ой, упав хтось із діток!» Та всеж вона втоптала нам стежини До нових і сяючих зірок. Вона, як зірка в небесах сіяла. Для всіх нас прикладом завжди була. Ця перша вчителька, яку ми так любили. Весь свій талант вона нам віддала. І хоч ідуть роки, і зустрічі із вами, Які спливають, як гірська вода, Та в серці завжди буде наша «друга мама», Її любов нас вічно зігріва.
ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ
Хоч проходять літа, хоч минають літа, Та для нас, як тоді, ви й тепер молода. Не забути той час, як прийшли в перший клас, Як уперше в той день ми побачили вас. Усміх щирий такий ніжний дотик руки. Ви — наставник для нас, ми ж усі — першачки. Ви в нас добрі були і навчали нас так, Щоб ми гарно вели першу букву і знак…
Ми зізнатися хочемо вам у цей час: Люба вчителько наша, ми любимо вас! ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА Т. Коломіець
Букварі і читанки, Парти в два ряди. Наша перша вчителька В серці назавжди. Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Що водила нас Ще у перший клас. Сонце світлі зайчики Сипле у шибки. Кришать крейду пальчики - Пишуть палички. Добре нам читається - Вчителька всміхається. А як хтось не зна – Хмуриться вона. Скільки розгадали ми З нею загадок! Скільки прочитали ми Віршів і казок! Стороною рідною Дниною погідною Йшли через покіс У багряний ліс. Наша перша вчителька Інших науча. Букварі і читанки Їм вона вруча. Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Інших перший раз Повела у клас.
УЧИТЕЛЬ
Кожен день дітей стрічає, На уроках їх навчає. Математики і букв І усіх складних наук. Я учителем горжуся, Анітрохи не боюся! Хоч і старший він за нас – Дружить з ним увесь наш клас!
ВЧИТЕЛЬКА
У яблуневім саду. Рідна учителько сива, — Днина, легка і красива, Йде по школярськім сліду. Ще як малими були, — Слід ми в саду залишили. Крони тоді, як вершини, Снігом сліпучим цвіли. МОЇЙ ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ С. Гордієнко
Ми проводили маневри — Випробовували нерви. Тест учителька пройшла — Ключ до кожного знайшла. Треба визнати всім прямо, Що вона, як рідна мама: І підтрима, й насварить, Розбере проблеми вмить. Ми ставали усе більші, З кожним роком розумніші, А учителька із нас Згуртувала дружний клас! Хай же сонце їй сміється Та усе в житті вдається. Ми засвоїмо у строк Найважливіший урок! Краще вчительки немає — Кожен з нас це добре знає. Тож вітаємо її В ці святкові ясні дні!
*** Було це неначе вчора Прийшли ми у перший клас І Вас вітали хором Любити вчились Вас Було нам всього по 6 років І звали нас всі “малюки” Робили ми перші кроки Навчаючись залюбки. До успіхів було далеко Нам заважали балачки І виявилось — ой нелегко Писати палички й гачки! Та віру в усіх Ви вселяли І заспокоювали мам Було — і нас розвеселяли І витирали слізки нам. І поступово ми звикали Тримати ручки й олівці Вже нас контрольні не лякали Від Вас ми чули “молодці”. Було нам цікаво писати й читати Розвязувать вправи було до душі Раділи Ви, матуся й тато Коли ми виразно читали вірші. Ви до нашого рідного слова Прищепили повагу й любов Ви навчили нас рідної мови Щира дяка Вам знову й знов
Закінчилось літо, Покосили ниви, У садах доспіли Яблука і сливи. Вересень малечу В класи зазива… День такий знаменний Раз в житті бува! Хлопчики й дівчатка Дуже поспішають. У просторих класах Парти їх чекають.
Подивіться, друзі: Форма в нас нова! День такий знаменний Раз в житті бува! Перший день навчання У містах і селах. Світить нам привітно Сонечко веселе. Все навкруг сміється, Все навкруг співа: День такий знаменний Раз в житті бува! СКОРО Я ПІДУ ДО ШКОЛИ М. Стельмах
Скоро я піду до школи, От зберуть врожай із поля, Повезуть на трудодні. Значить в школу час мені. А сестричці ще не час, Бо вона маленька в нас.
Не запишуть в перший клас. От і журиться сестричка, Що вона ще невеличка. Я кажу їй: - Не журись, Сам маленьким був колись!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ В. Берестов
Спокійним сонечком зігріті, Стоять ліси, в шовки сповиті. У перваків – букети квітів. Цей день сумний і веселковий. Сумуєш ти: “До стрічі, літо!” Але й радієш: “Здрастуй, школо!” ВЕРЕСЕНЬ Н. Забіла
Ходять хмари в небі синім, Місяць Вересень прийшов, Сповнивсь вереском пташиним Тихий затишок дібров. Позлітавшися у зграї, Різне птаство молоде В крилах сили набирає І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі Знають — літа вже нема. Хоч і тепло ще, та осінь Вже підходить крадькома. І набравшись сил за літо, Галасливі, як пташки, Знов ідуть до школи діти І сідають за книжки.
ДО ШКОЛИ М. Чепурна
Заглядає у вікно Вересень-рум’янець. Я не сплю – дивлюсь давно На новенький ранець. Пахне ранець букварем З гарними картинками. Вранці ранець ми берем І йдемо стежинками. В мене квіти у руці, А в матусі ранець. Сипле сонце промінці Вересень-рум’янець. І ведуть, ведуть стежинки нас В світлий, світлий перший клас.
ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК Микола Сингаївський
Вересень. Стежка до школи. Дзвонить веселий дзвінок. І через луг, через поле Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави, Лукам навіє тепла. Осінь стрічки золотаві В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом – З гаю, з городу, з двора. Ми попрощалися з літом, Ось і до школи пора. ШКОЛА М. Підгірянка
Школо наша, школо, Приголуб нас, мила, Пригорни усіх нас, Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш, Як у світі жити, Як зло оминати, Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти, Дітоньки — до школи, Там збирають мудрість, Як мед в полі бджоли.
ПОРТФЕЛЬ В. Бойченко
Портфель – мій друг і помічник, Я до портфеля дуже звик. І він без мене — ні на крок: Зі мною йде він на урок. Портфель для мене залюбки І ручку носить, і книжки. Я по секрету вам скажу: Його я дуже бережу, Хоч добре сніжної пори На ньому з’їхати з гори!
ВІРШІ ВЧИТЕЛЯМ *** Перша вчителько, Уклін наш Вам до землі, Хай прекрасні будуть дні, Хай минуть Вас злі.
На важкій шкільний ви ниві Кожен день в труді, Будьте завжди ви щасливі, В радості живіть!
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА О. Шишуліна
Як мати до діток, Як сонце до квіток, Горнулась до класу вона. І гарна, і люба, І мила, і тиха Учителька перша моя!..
Добріша, ніж фея, Миліша, ніж мрія, Світліша від сонця вона!.. У світі єдина, У серці одна — Учителька перша моя!..
Отакий, як у букварику, Із букетом у руках, Чом спинився ти, школярику, Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити! Як чекав щасливих днів! Щоб до сліз перетривожити, Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки, Шелестіння верховіть. В нашім класі Перша вчителька Усміхаючись стоїть.
1 ВЕРЕСНЯ О. Роговенко
Завтра зранку в перший раз Я іду у перший клас! Але я іще ніколи Не збирав портфель до школи. Що ж покласти у цю сумку?.. Покладу пенал і гумку, Ведмежатко і лопату, Білочку руду, хвостату, М’яч, пухкесеньку подушку, На обід — смачну пампушку, Тракторець, машину, мило! Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас Завтра зранку перший раз. Хто б тепер мені сказав, Чи я все в портфель поклав?
ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС С. Гордієнко
Я сьогодні перший раз, Перший раз Йду до школи в перший клас, В перший клас! Свято радісне, веселе – І у нас, і у вас. Я крокую сам до школи В перший клас, перший раз!
Цуценя моє, вгамуйся І не гавкай, любий, цить, Коли дзвоник на уроки Продзвенить, продзвенить!
ДО ШКОЛИ С. Жупанін
Радості такої Не було ніколи – Це Оленка нині Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає І киптар вдягає На новім портфелі Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці І виходить з хати: Ой, ідуть до школи Звідусіль малята!
ВІРШІ ДО 1 ВЕРЕСНЯ З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ С. Гордієнко
Зазирнуло ранком сонце До школяриків в віконце, У дзвіночок калатало, Промінцями лоскотало: — Прокидайтесь, не баріться, Не пустуйте, гарно вчіться! Дітвора відповідає, Що всі букви уже знає І виписує слова, І рахує два по два! — Тож сідай до нас за парту, Бо розумним бути варто.
ШКОЛА Дмитро Павличко
Наче вулик, наша школа. Вся вона гуде, як рій. І здається, що довкола Розквітають квіти мрій. Бігають, сміються діти, Та – лиш дзвоник задзвенить – Стане тихо, ніби в квіти Поховались бджоли вмить. ПОБАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ С. Гордієнко
Що за диво-корабель Нас везе навкруг земель? Пливемо морями знань Серед хвиль важких — питань. За шкільні роки буремні Знань набудем — будьте певні! Обігнемо Землю з часом З нашим дружним першим класом. Нас робота не лякає. Треба вчитись — кожен знає! Тож чекаєм побажань Під вітрилом в морі знань!
ПЕРШИЙ ДЗВІНОК І. Блажкевич
Вересень щедро сонцем зігрітий. В школу повсюди сходяться діти. Квіти барвисті в них у руках, Вогники щастя ясніють в очах. В кожного радісна усмішка сяє. Дзвоником першим їх школа вітає. ШКІЛЬНІЙ ДЗВІНОК Л. Зоріна
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок — Нас закликає до навчання. Ми поспішаєм на урок, І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі Нам формули життя виводять, І научають дисциплін Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої Найкращі друзі в цілім світі, Нас всіх єднають дні шкільні, Снагою нових мрій сповиті. Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок — Перерву він оповіщає. А після неї на урок Учнівську всю сім’ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас — Спішімо, друзі, до навчання, Бо промайне так швидко час Й пора настане розставання. ОСІННІ ДАРУНКИ М. Сингаївський
Наталочка-школярочка Вже ростом немала. Вона цієї осені У перший клас пішла. В дарунок першокласниці Щасливий день приніс І яблука-антонівки, І мідний цвіт беріз. Навкруг сади пишалися У зелені, в красі.
Школярка дарувала Свої гостинці всім. Вона ішла веселою По росяній землі. І з нею привіталися Курлики- журавлі. До неї посміхалися Дорослі й школярі. Вона ж про них читала В своєму букварі. Про їхню дружбу щиру, Про школу, рідний дім Школярочка напише У зошиті своїм.
Жовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкриті навстіж двері в школі — Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Уперше діти урочисто Переступають цей поріг.
АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК Н. Забіла
Андрійко наш уже школярик: Іде з портфеликом в руці, А в ньому зошити й букварик, Пенал, і ручка, й олівці.
*** В. Скомаровський
Прийде осінь. Закурличе Журавлями в ранній час, І дзвінок мене покличе Перший раз у перший клас. *** Виріс я, я вже школяр Я хвилююся весь час Адже я прийшов до школи Перший раз у перший клас! На дванадцять вчитись хочу Є вже ранець з букварем Був я вчора просто хлопчик Став нарешті школярем!
*** Ой веселе свято в нас, Я іду у перший клас! В мене квіти у руках, В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе, Гарно так навколо. Осінь, як я ждав тебе, Щоб іти до школи!
*** Н. Забіла
— Ой Степане, ой Миколо, Куди ти спішиш так скоро? — Нема часу на розмову, Поспішаю в рідну школу.
ДО ШКОЛИ Н. Май
Я сьогодні йду до школи, Вже нові настали дні, Поможи, щаслива доле, Бути вченому мені. Я прийду до школи вчасно, До науки там візьмусь, Я навчусь писати красно І читати на-у-чусь.
Я – школяр. Іду до школи, Ждав науки стільки літ! З книг пізнаю все навколо, Україну й цілий світ. Я сьогодні йду до школи В товаристві школярів!.. Ясне сонечко над полем, Ясне сонце в букварі!
ЙДЕ ЯРИНКА Л. Савчук
Перший, перший, перший раз Йде Яринка в перший клас. Перший раз за парту сіла, Пише палички несміло. Ох, невмілі ручки, Неслухняна ручка. Дівчина маленька, Палички кривенькі. В класі тиша, тиша, тиша… Вже Яринка пише, пише… Дівчинка маленька, Літери рівненькі І слова чудові. Ось вам слово в слово: МАМА, УКРАЇНА — НАША БАТЬКІВЩИНА
ШКОЛЯРКА В. Дмитренко
Іде малесенька Галинка, Маленька мамина перлинка, В руці портфелик свій несе, Радіє дівчинці усе. Навколо гарно, як ніколи, Бо йде школярочка до школи.
Іде, щоб разуму набратись, Навчитись думати й писати, Людей і мову шанувати. Чи йде, чи над землею лине, І їй всміхається Вкраїна. МАЛИЙ ШКОЛЯРИК М. Підгірянка
Гей, нема то так нікому, Як школярику малому: Він не журиться ніколи, Взяв книжечки — і до школи! А в тій книжці малюночки, А в тій книжці співаночки, І наука, і забава, Бо та книжечка — рідненька, Тулить її до серденька, Сторінки все оглядає, Вірші радісно читає…
МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК Надія Кир’ян
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку, М’яч, перо, граблі, подушку, На обід м’яку пампушку, Двох ведмедиків, лопату, Білочку руду хвостату, Лук, і стріли, і рушницю, Ще й пухкеньку паляницю, Ще стільця, стола і парту, І географічну карту, Трактора, машинку, мило – Вже й надворі звечоріло. Сів Миколка, дума думку: «Чи усе поклав у сумку?»
ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ
Дуже рано прокинулось сонечко, Вже й гуляє в небесній блакиті. Ще раніше прокинулась донечка, Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка, Вчасно зібрано все, як ніколи. Та хвилюється донечка трішки, Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю І удач у житті їй багато. Хай печалі її оминають. 3 Першим вересня, донечко, з святом! Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ Б. Гірський
Я збираюся до школи, Вже немало знаю слів. Вчить матусенька поволі, Щоб читати я умів. Букву Б — бабуся вчила, Букву Т — татусьо наш, Букву М — матуся мила, Букву Д — дідусь Панас. Букву О-ля сам знайшов я — То сестриччине ім’я. Буква В — Вкраїна, воля, С — то вся сім’я.
Сам стараюся шукати Хоч би букву в день одну. Вчусь до купочки складати: Ма-ма, баб-ця і ді-дусь. Щоб в житті чогось навчитись, Не соромити рідню, — Вчуся також я числити, Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки, Тож у сумі буде п’ять, Так щодень поволі, трішки, Я навчився рахувать. А тепер уже без бабці І без мами й дідуся Порахую в хаті тапці, Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи Й так чекаю того дня! Вчить мене, хоча й поволі, Наша згідна вся сім’я.
