Суперова пісенька для дівчинки молодшого шкільного віку.
Що робити - одна думка мені настрій знов псує, Хоч прихильників багато в нашім класі в мене є. Той - дарує подарунки, той - листівки на свята, Тільки мій сусід по парті і уваги не зверта.
Приспів: "Коро-королева",- чую від усіх. Та одна проблема - твій веселий сміх! Коро-королева! Тайну збережу. Чому я сумую, тобі не скажу!
Щоб отримати пораду, журнал модний я взяла, Стильну зачіску зробила, сукню модну одягла. Ну, а мій сусід по парті цілий день ганя м'яча, А мене, як і раніше, зовсім він не поміча.
Приспів
Підросту й обов'язково мрія здійсниться моя, Із обкладинки журналу посміхнуся тобі я. Схаменешся, та даремно: не благай і не проси. Ще згадаєш, що сидів ти з королевою краси!
За морями, за лісами, За високими горами Там жило собі кохання Із блакитними очами. Разом з сонечком вставало, Довгі коси заплітало І під тихий шепіт вітру Людям щастя дарувало. Разом з сонечком вставало, Довгі коси заплітало І під тихий шепіт вітру Щастя дарувало...
За лісами, за морями, За високими горами Там жило собі кохання Між землею й небесами. Зрад і заздрощів не знало, Про любов пісні співало, Для людей з добром у серці Зорі з неба діставало. Зрад і заздрощів не знало, Про любов пісні співало, Для людей з добром у серці Зорі діставало...
З нівідкіль взялися раптом Дві сестри – Брехня і Зрада, Чорним кругом налетіли, Щоб кохання розтерзати. Біли рученьки зв’язали, Щиру душу розтоптали І кохання яснооке Сміючись закатували. Біли рученьки зв’язали, Щиру душу розтоптали І кохання яснооке Там закатували...
За лісами, за морями, За високими горами Дві сестри кохання вбили І з блакитними очами. Ні словечка не зронило, Вбивцям в очі подивилось, Впав кришталь одна краплинка, По щоці сльоза скотилась. Ні словечка не зронило, Вбивцям в очі подивилось, Впав кришталь, одна сльозинка По щоці скотилась...
І тепер на білім світі Важко нам любов зустріти, Та, якщо вона приходить, Бережіть її що митті. Не давайте панувати Сестрам двом – Брехні і Зраді, І тоді кохання ваше Буде щастя дарувати! Не давайте панувати Сестрам двом – Брехні і Зраді, І тоді кохання Буде щастя дарувати! (ост 4 рядки – 2)
Запитаю в долі, де зникає воля І журба, де початок сили? Якщо поруч милий, все на світі щиро, Вся земля у яскравих кольорах. Сильно так хочу я до тебе, Як до неба, будь там рай, Але якщо для цього треба зорі з неба, Не лишай!
Приспів: Якщо треба, я життям цим заплачу, | Я віддам усе, що маю, птахом полечу. | Все віддам, щоб чути серцем, бачити красу, | Пригорни мене до себе, я тебе прошу! | (2)
Ти у мому серці, це коханням зветься, Як могла я без тебе жити?.. Я тебе зустріла, серцем зрозуміла: Все життя буду я любити! Сильно так хочу я до тебе, Як до неба, будь там рай, Але якщо для цього треба зорі з неба, Не лишай!
Приспів.
Сильно так хочу я до тебе, Як до неба, будь там рай, Але якщо для цього треба зорі з неба, Не лишай! Якщо треба, я життям цим заплачу!
Я вивчити уроки поспішаю – Дивується уся моя сім’я,- Приходжу з школи пізно та зітхаю, І часто в вікно дивлюся я. А за вікном між листям золотавим Зітхає однокласник мій чомусь, А я не можу дописати вправу, І з прикладом ніяк не розберусь!
Приспів: Нехай говорять всі, що я маленька, І не для мене всі оті зітхання, Та поселилося в моє серденько Малесеньке, малесеньке кохання!
Дорослі посміхаються тихенько – Не зрозуміти їм отих зітхань! Всі думають, що я іще маленька, Я ж закохалась просто без вагань. Я всі уроки дуже швидко вивчу, Та ніч на крилах осені мені Сон принесе чарівний і незвичний… А завтра буде все, як у ві сні!
