Вст. + 1 такт. Їхав, їхав козак містом. Під копитом камінь тріснув – да раз, два. Під копитом камінь тріснув – да раз. Під копитом камінь тріснув, Соловейко в гаю свиснув – да раз, два. П---ш.: + 1 т. Соловейко рідний брате, Виклич мені дівча з хати – да раз, два. Виклич мені дівча з хати – да раз. Виклич мені дівча з хати, Щось я маю їй сказати – да раз, два. П---ш.: (куплета) + 1 т. Щось я маю їй сказати, Чи не била вчора мати – да раз, два. Чи не била вчора мати – да раз. Ой чи била, чи не била, Що з козаком говорила – да раз, два. Мод. 1 куплет. (3 стр.) П---ш.:
1. Зелений дубочку, чого похилився, Молодий козаче, чого зажурився. /2 2. Молодий козаче, чого зажурився, Чи коні пристали, чи з дороги збився. /2 3. Коні не пристали, з дороги не збився, Без щастя без долі на світ народився. /2 4. (2.31) Ви закиньте сіті на бистрії ріки, (2.40)Та спіймайте долю (2.45)мені молодому. (2.51)Та спіймайте долю мені молодому. 5. Зелений дубочку, чого похилився, Молодий козаче, чого зажурився. /2
Вставаймо браття Українці (плюс) - Слова: Вадим Крищенко Музика: Павло Мрежук
1 Хай білий світ і нас побачить, Узнає, скільки нас тут є. Не треба більше смутком й плачем Засіювать життя своє.
Ми кращої достойні долі, Бо волю в серці берегли. Хай хвилі злості та сваволі Не б'ють об наші береги. Приспів: Вставаймо, браття-українці, Здіймаймося на повен зріст. Вставаймо всі, не поодинці, Щоб завиднілося ускрізь. Вставаймо, браття-українці, З'єднавши помисли свої, Ми в рідній хаті - не чужинці, Ми в рідній хаті - хазяї. 2 Хіба в нас вичахла відвага, Святий вогонь в душі погас? Під майвом пращурського стяга Нехай Господь єднає нас.
І хай світліють наші лиця, Відчувши віри передзвін. Вставаймо, браття-українці, Вже час вставати із колін.
Козацька похідна (плюс) - Баже Генадій Слова М. Ковалько, музика О. Шака
Ми з козацької родини запорізького коша, Наші погляди єдині і, як єдина, в нас душа. Залишилося нас мало, але, слава Богу, є І готові коли треба плем’я множити своє!
Приспів: А ми стрункі, високі, дужі І наша стать на диво всім І не підвласні ми облуді, Бережемо власний дім. І не існує перепони, Щоби здолати не змогли, Бо ми на теє українці, Ми на теє козаки!
Воювали берегами з чорноморської гряди, Берегли прекрасну землю від ворожої біди. Ми походами ходили на козацьких байдаках, Малиновим майоріло на чужинських берегах!