1. Птаха літала, птаха кружляла Синіми крилами світ обіймала. Промені світла в крилах заграли Птаха батькам довгих літ віщувала Пр: Дай вам, боже щастя, дай вам боже долі Птаха влітала в кожен двір поволі Хай добро і світло стелиться вам рясно Дай вам боже долі, дай вам боже щастя 2. Птаха літала, птаха кружляла Вранці на травах роси збирала Сонце у небі щедротами стало Птаха родину мою віншувала Пр: 3. Птаха літала, птаха кружляла Крила розкрила і заспівала В кожній господі, в кожній кімнаті Хай буде щастя, хай буде свято Пр:
Мамине поле (плюс) - Ігор Костів, автор тексту Василь Ткачик (Т. Василько), автор музики Семен Карпа
Барвінковим листом звеселився світ, на пшеничне поле впав блакитний цвіт. Поле, мамине поле! – Знову наснились мені сколоті стернями ноги, роси ранкові рясні.
В прибраній світлиці вишитий рушник, знову будить вранці лебединий крик. Поле, мамине поле! – Морем шумлять пшениці, гомін ранковий в довколах – в поле виходять женці.
Не сумуйте, мамо, що не ті літа, не спливло намарно молоде життя. Поле, мамине поле! – Дано мені в заповіт разом із ланом пшеничним щастя продовжити рід.
Сонцецвіт (плюс) - Софія Кучера, автор тексту Василь Ткачик (Т. Василько), автор музики Тетяна Кисленко
В синьо-синьому квітні, де Карпати мої, сонця цвітом розквiтла диво-квiтка землi.
Приспів: Сонцецвiт, сонцецвiт – золоте вишиття; очi яснi, мов світ, як троянди, вуста! I чому стiльки лiт нам не цвiв, нас не грiв сонця цвiт, красний цвiт, сонцецвiт, сонцецвiт?!
Усіх барв переливом сквітли гори ясні, дивоквiтно, звабливо ти всмiхнулась менi.
Приспів.
Дзвоном пісні зринають найщиріші слова – всі струмки нам співають, що любов розцвіла.
Приспів.
Вiрю я: не зав’яне сонця цвіт золотий, і любов полум’яна буде завжди цвiсти!
Голуби над Батькiвською хатою (плюс) - Наталя Телюк, сл.Братан.М. муз.Телюк.В.
1 Голуби над Батькiвською хатою Гомонять чи літо чи зима Я хотіла б радо привітати їх Але ж батька й матері нема. Приспів -2р А було ж збиралася родина За столом гостинним у свята Воркувала зграя голубина Над усі розлуки і літа. 2 І текла притишена розмова І світились добрістю ми всі В щирім злоті Батьківського слова Неокупній маминій сльозі. Приспів - 2р День зацвів бузковою красою Я стою край батьківскіх воріт І туркочуть сумно надімною Голуби із відлетілих літ. (ричитатів) І дитинство летить у обійми з просоння Я німію на мить хилить голову сонях Абрикоса сумна шибку гілкою будить Та батьків вже нема і ніколи не буде. 3 Голуби над Батькiвською хатою Гомонять чи літо чи зима Я хотіла б радо привітати їх.
Я хотіла б радо привітати їх Але ж батька й матері нема.
