Дякую, бабусю, за матусю (+) сл.Н.Мартинця муз.І.Батюк
1.В село до бабусі із міста втікаю, Щоб з нею побути хоч мить, Бо я розумію і добре це знаю, Вона роду нашого нить Прекрасну матусю мені народила, найкращу на цілій землі Вона така ніжна вона така мила, без неї не бути й мені
Приспів 2 р.: Дякую, бабусю, за таку матусю Господу за це хвала, за робочі руки, за любов до внуків Щоб ще довго нам жила.
2.Роки пролітають над світом птахами, Струмками до моря пливуть, Побудьте, бабусю, хоч трошки ще з нами, Милуйтесь, як внуки ростуть В житті все бувало, та знаю що гідно, Старались прожити життя, Бажаю, бабусю, щоб ви стали свідком, Як стану бабусею я
Мої батьки, любов'ю осіяні, Живуть собі в містечку край ріки Онуки в них, мов спогади весняні, Мої батьки, святі мої батьки. Чому так мало, часом, пам'ятаєм. Що невмолимо котяться роки. Коли в краї далекі відлітаєм, Не забуваймо - ждуть на нас батьки.
Мої батьки, мов голуби сивенькі, Воркуючи, очікують дітей. Не забувайте, діти, батька й неньки, Що моляться за вас серед ночей.
Вже ми самі давно батьками стали. І клопоти старіше день у день. Не забуваймо, як нас пригортали Ці найдорожчі нам серед людей. Щоб наші діти все до нас горнулись, Горнулися до рідної руки, Аби вони від нас не відвернулись, Не забуваймо - ждуть на нас батьки.
Мої батьки, мов голуби сивенькі, Воркуючи, очікують дітей. Не забувайте, діти, батька й неньки, Що моляться за вас серед ночей. Мої батьки, мов голуби сивенькі, Воркуючи, очікують дітей. Не забувайте, діти, батька й неньки, Що моляться за вас серед ночей. Мої батьки, мов голуби сивенькі, Воркуючи, очікують дітей. Не забувайте, діти, батька й неньки, Що моляться за вас серед ночей.
Приходить час і діти виростають І покидають батьківський поріг, На добру долю їм батьки бажають Людського щастя і легких доріг. І діти з часом теж стають батьками Тепер вони продовжують наш рід. Бо так у нас заведено роками, Бо так давно існує білий світ. ПР. Шануйте батька, шануйте матір І буде доля у вас легка. І буде щастя у вашій хаті В родині вашій на всі віка. Хай ваші діти ростуть, як квіти, В оселі вашій лунає сміх. Щоб добрі люди могли радіти За чисте небо для нас усіх. / -2р Нам Бог дає життя не для розваги, Щоб ми могли пізнати білий світ. Навчились би до старості поваги Земний вінець людських коротких літ. Світ навпіл лиш для себе не ділили, Борги прощали, як прощають нам. Своїх дітей порядності навчили І шану віддали своїм батькам. Пр.